Киянка і волонтерка U-Cycle (ГО «Асоціація велосипедистів Києва») Тетяна Жук розповіла про свій досвід користування велосипеда в місті.

КРОК 1. Велошкола. Я завжди була впевнена, що їзда на велосипеді взагалі не моє. Не катання по парку зі зручними доріжками без авто, світлофорів, бордюрів та інших урбан-радощів, а реально по місту, тим більше такому, як Київ. Навіть коли привела сина-підлітка на заняття Велошколи з безпеки руху від U-Cycle (ГО «Асоціація велосипедистів Києва»), навіть тоді це не спало мені на думку.

На велошколі було цікаво: тренер розповідав нам про основні правила дорожнього руху, які має знати і виконувати людина на велосипеді; про технічні моменти їзди на велосипеді; як правильно і легко проїжджати перехрестя та великі розв’язки й таке інше. На той час у парку Позняки був велопрокат, тож безвелосипедні слухачі також мали шанс на велопоїздку. Після короткої інструкції з техогляду велосипедів ми вирушили в навчальну поїздку з велотренером по району.

І раптом, з подачі сина, я наважилася поїхати! Часом я боягузка, і якраз тоді мені було дуже страшно — так само страшно, як і вперше виїжджати в місто на автомобілі багато років тому! Але за кілька хвилин це минуло. І саме це заняття стало переломним у моїй свідомості.

Важливо: Тепер завжди доступна Велошкола з безпеки руху онлайн.

КРОК 2. Велорозвідка. Спочатку їздити по місту самій чи самому насправді не дуже комфортно. Тому дуже раджу знайти велокомпанію. Вибирайте різні напрямки — спершу в межах рідного району, з мінімально інтенсивним рухом та гарним дорожнім покриттям, без значних підйомів і спусків. Ми «на районі» дуже скоро знали найкращі варіанти проїзду з точки А в точку Б; де зручно поїсти або випити кави; де відпочити, насолоджуючись співом пташок або чудовим краєвидом. З кожною поїздкою я почувалася впевненіше, що дало змогу поступово розширювати маршрути поїздок і використовувати дороги з більш інтенсивним рухом. Беріть з собою достатньо води!

Порада: збережіть контакти тих, хто буде з вами на Велошколі — можливо, саме серед них ви знайдете компанію для майбутніх велопрогулянок.

КРОК 3. Сезонний флешмоб Велосипедом на роботу. Завдяки флешмобу «Велосипедом на роботу» я вперше виїхала на «багатосмужку» і вперше за межі Лівого берега. Не можу назвати цей досвід суто позитивним — це був робочий день, моя впевненість була недостатньою для такого виїзду, рух авто — занадто інтенсивним, лояльність водіїв — мінімальною, а висока загазованість київських магістральних доріг зовсім не додавала комфорту поїздці. Однак рух у колоні, з супроводом, у комфортному темпі (про швидкість ми домовилися ще на старті відповідно до можливостей учасників) дав мені чітке розуміння того, що їздити велосипедом по Києву можна. І не тільки спортивно підготовленим або просто дуже міцним хлопцям у повній велоекіпіровці.

КРОК 4. Велодосвід. Практикуючи власні поїздки та збираючи досвід інших, ми почали розширяти географію велосипедних поїздок — виїжджати на цілий день по околицях, а також практикувати комбіновані поїздки: доїзд громадським транспортом або особистим авто до місця, а вже там — велосипедом. Почали ми від Виставкового Центру та Пущі-Водиці, і закінчили аж дендропарком у Тростянці.

Важливо: проїзд у Києві в громадському транспорті з велосипедом (крім метро, але включаючи фунікулер та міську електричку) ще донедавна був дозволений – за умови вільного місця та комфорту пасажирів (як мінімум, велосипед не повинен бути брудним). Це дуже допомагає для розширення географії поїздок, а також тоді, коли ви не розрахували свої сили або час та в інших непередбачуваних випадках.

КРОК 5. Вike2work. Після мого першого виїзду #ВелосипедомНаРоботу (парк Позняки-пр.Григоренка-Дарницьке шосе з неробочим світлофором-Дніпровська набережна-міст Патона-Набережне шосе-вул.Сагайдачного-Контрактова площа), я була впевнена, що з Позняків на Поділ велосипедом, ще й на роботу — не варіант. Але з досвідом зрозуміла: завжди можна знайти комфортний і навіть мальовничий маршрут (хоч і часом трохи довший, але вартий того). А проїзд велосипедом по ранковому Трухановому і спокійна кава на набережній перед початком робочого дня не мають нічого спільного з товкотнечею в високодецибельному і задушливому метро в години пік або безнадійним стоянням у заторах.

Досвід: навчитися їздити на велосипеді можна в будь-якому віці! Але моя порада — скористайтеся допомогою не просто знайомих, що вміють їздити і мають трохи часу, а саме велотренера — команда U-Cycle (ГО «Асоціація велосипедистів Києва») вам у цьому допоможе. Професійний підхід суттєво збереже ваш час, нерви і коліна. А головне — гарантує успіх!

інші цікаві матеріали

 Учасник велопробігу «Чумацький Шлях» Максим Семак, який подолав разом з іншими 10 000 км Північною Америкою за 100 днів, розповів лайфхаки успішного вибору велосипеда для подорожі.

Уже кілька останніх років неофіційне звання української велостолиці дістається Івано-Франківську. Саме тут протягом трьох днів 5-7 жовтня проходив ювілейний – 10-тий “Veloforum” для лідерів та

Велосипед як хобі, як транспорт, як розвага, як робота. А що для вас велосипед? З якою метою його використовуєте і як до цього прийшли? Хто