Учасники та учасниці проекту “ВелоСхід” напередодні завершення проекту отримали унікальну додаткову можливість – відкрити для себе Польщу велосипедну. Всі, як справжні першовідкривачі, повернулися додому не з порожніми руками, а зі здобутками у вигляді безцінного досвіду, нових можливостей, контактів та натхнення на власні ініціативи.

Навчальний візит до сусідньої країни для активістів та активісток зі Сходу відбувся завдяки ініціативі Асоціації велосипедистів Києва та став приємним подарунком і безцінним соціальним капіталом у майбутню позитивну трансформацію своїх міст. Але про все по порядку, з радістю ділимося нашими нотатками:

День перший – м. Замостя / Zamosc і Національний парк Розточчя / Roztocze

Нас занесло в епоху Ренесансу. А ні, здалося. Це на польських просторах розкинулося затишне старовинне містечко Замостя. З нього і почалася насичена польська частина…

Отримавши велосипеди, наша команда у супроводі пана Прішмека, який був нашим гідом протягом усього дня, вирушила до Навчального центру-музею національного парку Розточчя, де на нас уже чекав заступник директора Тадеуш Грабовський. Пан Тадеуш не лише розповів про можливості проекту “RoweLove Розточчя – разом незважаючи на кордони”, що став можливим завдяки співробітництву Польща-Білорусь-Україна, а й запросив до спільної діяльності в галузі велосипедного туризму на території Розточчя.

Розточчя – це унікальний у фізико-географічному відношенні район, розташований у межах території України і Польщі.

У той день нам поталанило найбільше, бо ми мали можливість на власні очі споглядати цю неймовірну місцевість, що входить у світову спадщину ЮНЕСКО, як один з масивів Букових пралісів Карпат та давніх букових лісів Німеччини.

Тож, натхненні та повні сил ми, крутячи педалі, відправилися маршрутом: Звєжинець-Йозефув-Звєжинець. Дорогою нам траплялися не лише гарні краєвиди, ліси, доглянуті стежки та озера, а й маркування велосипедних маршрутів, облаштуванні пункти обслуговування туристів та приємні велосипедисти.

Дорогою ми відвідали інформаційний турцентр, побували у зоні сервісу велосипедистів, підкорили оглядову вежу, погодували тутешніх коней, перетнули залізничні колії, навідалися до пам’ятника Святого Миколая, доторкнулися до пам’ятника велосипедного ланцюга, і звісно ж, попоїли смачних “пірогі” – відомі нам, як вареники. А потім взявши курс на Звєжинець, швидко доїхали до фінальної точки нашої велопрогулянки.

Це були 50 км неймовірного досвіду і величезного бажання впроваджувати подібні проекти у себе вдома. Ми на реальних маршрутах та історіях пересвідчилися у тому, як можна якісно просувати велотуризм та настільки є важливими для міста інвестиції у велосипедну інфраструктуру.

– Хочу…, – подумав у той день кожен із нас.

Та, як говориться, все у наших руках.

День другий – м. Свіднік / Swidnik

Із думкою: погода знову на нашому боці, ми відправилися підкорювати місто Свіднік. Другий день нашого перебування у Польщі сміливо можна розділити на три основні частини – візит до школи, зустріч зі старостою та вивчення велоінфраструктури на велосипеді.

Тож, частина №1 – візит до школи

Школа №5 міста Свіднік стала для нас відкриттям – велопарковки з критим дахом, бігова доріжка, сучасний стадіон, басейн, персональна шафа для кожного учня, ліфт для маломобільних груп, але найбільшим відкриттям стала освітня програма «На велосипеді до школи», що реалізується на території навчального закладу для всіх дітей. Школярі та школярки не просто вчаться їздити на роверах, а й здають іспити та підтверджують свої знання отриманням карти ровериста. Як це працює?

Спочатку діти відвідують теоретичні заняття – вивчають правила дорожнього руху, вчаться надавати домедичну допомогу, комунікують з поліцейськими та спілкуються з психологом.

На наступному етапі на них чекає практика – їзда на ровері, згідно з ПДР. Для цього у школі функціонує спеціально обладнане містечко дорожнього руху. А вже після того, коли діти впевнено відчувають себе на двоколісному транспорті, із території школи навчання переноситься на дорогу, де учні на велосипедах у супроводі поліції виїжджають у місто аби стати повноправними учасниками руху.

Завершується освітня програма іспитом, по успішному складанню якого кожна дитина отримує карту ровериста, якою і підтверджує свої знання з ПДР та вміння безпечно пересуватися на велосипеді. Усім, хто склав іспит добре або на відмінно, дістаються подарунки і від мерії – велосипедний жилет та шолом.

Діти відповідально підходять до всіх етапів навчання, оскільки усвідомлюють усю важливість безпеки на дорозі.

 

Частина №2 – зустріч зі старостою міста Свіднік

Для учасників та учасниць проекту “ВелоСхід” випала чудова нагода зустрітися та поспілкуватися зі старостою міста Якубом Осиною.

Під час зустрічі говорили про розвиток велосипедного руху та велосипедного навчання, співпрацю місцевої влади з третім сектором, вибори та місцеву громаду. По завершенню зустрічі гості зі Сходу України зізналися, що найбільше на них справило враження: відкритість місцевої влади до людей, злагоджена співпраця з громадськими активістами та організаціями, готовність впроваджувати спільні проекти, дискутувати та рахуватись з думкою громади, а також мотивація самого старости розвивати якісну інфраструктуру у місті.

Частина №3 – вивчення велоінфраструктури Свідніка на велосипеді

По завершенню плідних зустрічей на нас чекала велопрогулянка містом та знайомство з його велосипедною інфраструктурою. Тож, осідлавши велосипеди Next bike, наша команда вирушила за новим досвідом та цікавими фактами. І, як справжні шукачі пригод, ми їх таки знайшли. І охоче ділимося:

– у Свідніку близько 20 вулиць з інфраструктурою,

– у місті функціонує 5 ремстанцій Next bike та близько 10 приватних,

– від 2014 року мешканці, які використовують велосипед, як транспорт наїздили в часі 82 роки,

– коли мова йде про інфраструктуру необхідно мислити не лише про конкретну точку, важливо мати цілісний розвиток вулиці.

Ось таким прогресивним та відкритим побачила Свіднік наша навчальна група.

День третій – м. Люблін / Lublin

Ранок у Любліні почався для нас з приємної командної роботи у стінах штаб-квартири Фонду “Loffice Lublin”. Спільно з нашими друзями ми вирішили потурбуватися про можливі майбутні польсько-українські та україно-польські проекти, а також на мапі можливостей напрацювали пріоритетні напрямки діяльності. Найбільш затребуваними виявилися – освіта, велосипедна інфраструктура, туризм, обмін досвідом та навчальні візити. Також під час цієї зустрічі було умовно укладено угоду про співпрацю між Фондом “Loffice Lublin” та Асоціацією велосипедистів Києва, що може свідчити про міцні партнерські зв’язки та довіру одне до одного.

А далі на нас знову чекав сюрприз – велопрогулянка містом, що стала можливою завдяки послугам велопрокату Nextbike. Містом ми пересувалися по велодоріжках, появою яких мешканці дуже пишаються.

Сприятливі зміни для безпеки велосипедистів і пішоходів у Любліні відбулися лише кілька років тому, але велокультура тут відчутна досить добре.

Під час велосипедної прогулянки наші польські друзі продемонстрували нам, як успішні, так і не дуже, практики впровадження велосипедних доріжок та охоче поділилися особистим досвідом співпраці з представниками місцевої влади, мешканцями навколишніх будинків, водіями та пішоходами.

На якусь мить учасники та учасниці групи навіть відчули себе в Амстердамі. Це сталося у той момент, коли ми їхали по велосипедному мосту, який сполучає між собою дві частини міста та робить його ще більш доступнішим для велосипедистів.

Подібні проекти дуже хочеться бачити і у нас, в Україні. І ми до цього неодмінно дійдемо. Бо, якщо не ми, то хто, якщо не зараз, то коли?

Навчальний візит до Польщі став для нас справжнім відкриттям, цінним досвідом, новою можливістю, великим натхненням та безмежною надією на створення якісної та безпечної велоіфраструктури.

Що самі учасники та учасниці проекту “ВелоСхід” говорять про навчальний візит до Польщі:

 

Валерій Бегеєв – велоактивіст, м. Добропілля (Донецька обл.):

“Це був мій перший візит за кордон. У Польщі я надихнувся на розвиток інфраструктури у своєму місті. У мене перевернулося мислення, і я за те, щоб разом з командою відкрити у нашому місті громадську організацію та впливати на місцеву владу”.

Юрій Соколов – велоактивіст Слов’янського велосипедного клубу “ТОР”, м. Слов’янськ (Донецька обл.):

“Велике надбання – це і великий “геморой”. Роботи багато. Наш Слов’янський велоклуб “ТОР” існує вже кілька років, але ми не знаємо як просувати велоінфраструктуру у місті. Не знали до цього моменту. А зараз шукаємо людей, які теж переймаються цією проблемою. У нас у місті уже є союзник з боку поліції – Ігор Буняк, будемо залучати і його. Також серед наших знайомих є і депутати, які готові співпрацювати з нами та підтримувати розвиток велосипедної інфраструктури та внутрішнього туризму у місті”.

Ірина Мамцева – начальниця відділу з інформаційних та внутрішньополітичних питань, м. Дружківка (Донецька обл.):

“Під час стаді-туру я дізналася, що є велосипед, і що люди активно ним користуються. Мені сподобалося, що у нас була можливість подивитися на громадські організації зсередини, поспілкуватися з активістами та перейняти їх досвід. Цікавим є той факт, що тут громадські організації не просто критикують владу, а вносять пропозиції. У нас у місті активісти лише критикують і не можуть нічого запропонувати взамін. Одна із ключових проблем полягає в тому, що громадські організації не дружать між собою та не можуть знайти спільну мову, звідси і випливають конфлікти. Також у Польщі мені неймовірно сподобався візит до школи. Можливо і нам вдасться у себе на місці реалізувати подібні проекти з доступом маломобільних дітей до освіти”.

Марина Блудша – медіакоординаторка ГО “Асоціація велосипедистів Києва”:

“Результат є тоді, коли є рух на зустріч з боку громадських активістів, місцевої влади і бізнесу. При боротьбі за позитивні зміни важливо не загасити ініціативу та мотивацію з тієї чи іншої сторони. Це не лише на рівні громадських організацій, а й зобов’язання міста.

Такий стаді-тур – це найпрекрасніше, що може статися в житті. Найцінніше те, що можна побачити, бо це не занести до буклету”.

Георгій Дзивульський – заступник мера Кремінної міської ради, м. Кремінна (Луганська обл.):

“У нашого міста немає велоконцепції. Принаймні поки що. До мене, як до заступника мера, ніхто не приходить з цією проблемою, і я не знаю, що необхідно для того, щоб її вирішити, але точно знаю, що потрібна ініціатива з боку активістів, бо ми самі стратегію не напишемо. Ми зі свого боку готові виділяти фінансування на проекти, але на них має бути запит”.

Анастасія Макаренко – виконавча директора ГО “Асоціація велосипедистів Києва”:

 

“Я рада, що ми завершуємо проект “ВелоСхід” цим стаді-туром. У житті часто відбуваються речі, які безповоротно нас змінюють. Ця поїздка саме про це. Я би пропонувала усім нам формувати проблему у стратегію, так легше працювати, коли є розуміння і бачення цілісної картини світу.

Розвиток велоруху – це не лише про велосипеди, а й про трансформацію міст. Варто лиш навчитися бачити у проблемі можливість і ресурс, адже, щоб дійти до перемоги має статися “150 зрад”. Зміни творяться, коли є потужний рух”.

За безцінний досвід, отриманий у Польщі та теплий прийом “Асоціація велосипедистів Києва” щиро завдячує Fundacja Mobilności AktywnejФундації активної мобільності, громадській організації Świdnik Miasto Dla Rowerów“Свіднік місто для роверів”, громадській організації LublinRowerem“Люблін на велосипеді”, командам проектів: Ukraina na rowerze“Україна на роверах”  та “Green Velo”, представникам Roztoczański Park Narodowy  Національного парку Розточчя, представникам проекту “Bike Like Roztocze”, школі №5 міста Свіднік, Навчальному центру-музею національного парку Розточчя, старості міста Свіднік Якубу Росині та всім, кого ми зустрічали на своєму шляху і з ким мали честь та можливість спілкуватися. Особлива подяка нашому польському другу, партнеру і велосипедному гіду Maciej LubaśМачі Любасу та Aleksander Wiącek / Александру Вйонцеку за дружню співпрацю, надійну підтримку та незабутнє знайомство з Польщею велосипедною.

Детальніше з проектом “ВелоСхід” можна ознайомитися за посиланням.

Відео з веловихідних “Круті педалі” на YouTube-каналі “АВК”.

Фінальне відео про проект “ВелоСхід” – за посиланням.

Ірина Ярко

Фото: Ірина Ярко та особисті фото учасників

Хочете бачити Київ велосипедним? Приєднуйтеся до Асоціації велосипедистів Києва. Що більше нас буде, то швидше ми будемо жити в комфортному місті!

інші цікаві матеріали

Голова Асоціації велосипедистів Києва Богдан Лепявко популяризував велосипед серед дітей, які стали учнями в Німецькому цифровому дитячому університеті. Як пояснити дітям, що велосипед робить місто

Завдяки проекту “Велосипедом до школи” біля шкіл м. Васильків з’явилися велосипедні парковки, а учням нагадають про базові правила дорожнього руху для велосипедистів. Члени та активісти

Мене звати Антон Ремовський, я випускник Київського державного інституту декоративно-прикладного мистецтва і дизайну імені М.Бойчука і за сумісництвом велосипедист. Коли я почав навчатися в Києві,