Велосипед як хобі, як робота, як транспорт, як розвага. А що для вас велосипед? З якою метою його використовуєте і як до цього прийшли? Хто вони, члени Асоціації? Майже щодня нас стає все більше та більше – вже понад 600!

Знайомтесь – Анастасія Балабанова, волонтерка та членкиня Асоціації велосипедистів Києва. Віднедавна також співзасновниця bike-friendly кав’ярні та кондитерської на Подолі.

 

1. Як давно ти їздиш на велосипеді?
Не так давно, як могла б. Мене навчили водити велосипед лише у 22! Так, у мене було дитинство без велосипеда і до останнього я вважала, що ця металева штука на колесах найбільш некерована річ у світі 🙂 Рада, що помилялась.

2. З якою метою його використовуєш?
Спочатку використовувала для поїздок вихідного дня, щоб скласти компанію хлопцю та розділити його захоплення. Потім вжилась у роль і почалося: «велосипедом в універ», тепер – «велосипедом на роботу». Може, незабаром «велосипедом за місто» й мандрувати на колесах. Хто зна?

3. Що для тебе велосипед?
Велосипед – це моя маленька незалежність. Це образ життя й мислення, йога та медитація.
Для мене це найкраща альтератива для недалеких (до 20 км) поїздок містом, бо з велосипедом із життя йдуть довгі очікування й тиснява міського транспорту, пересадки, зайвий шум. Я сама обираю маршрут та краєвид.
Велосипед – це ще й безкоштовне кардіо, а інколи й силове тренування. Адже міста України складно назвати безперешкодними для пересування, тож маневрувати та засвоювати нові асани (бордюри, ями, схили, бруківка) – це виклики столиці.
На швидкостях та самотніх поїздках вивітрюється з голови все зайве, в залишку маю не тільки м’язовий, але й душевний тонус.

4. Чому ти приєдналась до АВК і що думаєш про організацію?
Членство в АВК дає можливість розділити своє захоплення та дієво вплинути на поширення велокультури. Бо викликати посмішки як реакцію на мою їзду в стилі cycle-chiс якось уже не надихає, а змінювати місто (читай «світ») ніколи не пізно!
До того ж Асоціація – це не просто спільнота однодумців, налаштована на суттєві зміни, це тепле коло Людей, які сповідують рух та життєрадісність.

5. І наостанок: твоє побажання потенційним велосипедистам і Києву.
Наш спільний міський простір хворіє – це факт. Є два шляхи співіснування з ним: жалітися або спробувати перетворити його. Способів безліч, один з таких –  велоспед.
Можна влаштовувати благодійні збори, суботники та гучні акції протесту. У кожного свій шлях, але по одному малому оберту щодня і ви нова людина.
Часто спостерігаєте сумного чи лінивого невдаху на велосипеді?.. Сумувати та крутити печалі одночасно неможливо. Бо велосипед – це протиотрута, це механізм, що вичленовує людину з системи тупого споживання, це заспокійливе та реальне, фізичне джерело натхнення.

 

Як долучитися до Асоціації велосипедистів Києва

 

Хочете бачити Київ велосипедним? Приєднуйтеся до Асоціації велосипедистів Києва. Що більше нас буде, то швидше ми будемо жити в комфортному місті!

інші цікаві матеріали

Ці дівчата вибирають велосипед не тільки як транспорт, але як ідею перетворення міського простору для комфортного життя всіх городян (без винятків за видом пересування). З

Чим відрізняються і чим схожі велосипедні обличчя України і Білорусі? Велорух у Білорусі Мінське велосипедне товариство («Мінскае роварнае таварыства»), на запрошення якого я приїхала в

Минулого тижня я брала участь як лекторка у літній школі зі сталої міської мобільності в Алмати (Казахстан). Я не мала жодних очікувань, тому мені було