Ксенія Семенова, радниця Київського міського голови з питань розвитку велоінфраструктури, віце-президентка Європейської федерації велосипедистів

Минулого тижня я брала участь як лекторка у літній школі зі сталої міської мобільності в Алмати (Казахстан). Я не мала жодних очікувань, тому мені було просто цікаво спостерігати за містом. Цей блог коротко узагальнює мої спостереження про місто та його транспорт.

Про вулиці, доступність та безпеку
Місто Алмати приємно здивувало якісним асфальтом, вузькими смугами для автотранспорту, пластиковою якісною розміткою та наявністю камер фото- та відеофіксації на дорогах.

Тому водії їздять з дотриманням швидкості, пропускають пішоходів та паркуються там, де це дозволено. Останнє, правда, дотримується не завжди. Проте за тиждень в Алмати не пригадую, аби мені доводилось на тротуарі обходити припаркований автомобіль. Також на вулицях неймовірна кількість дерев, які постійно створюють тінь та допомогають в особливо спекотні дні. Природньо сухе повітря часто зволожують та охолоджують фонтани.

Фото: Ксенія Семенова

Фото: Ксенія Семенова

На усіх пішохідних переходах половина бордюру понижена для зручного переходу маломобільного населення. Звісно, зручніше було б якби весь перехід був з пониженням, проте системність тішить.

Пониження бордюрів на переходах (Фото: Ксенія Семенова)

Також місцеві колеги розповідали, що місто неодноразово запрошувало Яна Гейла для консультацій щодо розвитку пішохідних зон та комфортних публічних просторів. І багато вулиць в центральній частині зараз перебувають на реконструкції.

Реконструкція вулиці у центрі Алмати з розширенням пішохідних зон (фото: Ксенія Семенова)

Алмати дуже любить дорожні знаки в жовтих рамках, парканчики та магістралі. Тому тут дивним чином поєднуються політика реконструкцій і створення пішохідної та велоінфраструктури з наявністю 6-8, а інколи і 10-смугових магістралей з парканами і підземними або надземними пішохідними переходами. І тут мова не лише про околиці міста.

Площа Республіки (фото: Ксенія Семенова)

Громадський транспорт наразі розвинений слабко. Є одна гілка метро та велика кількість тролейбусів та не дуже якісних автобусів. Останні трамваї зняли цього року. І при цьому працює електронний квиток. Також чула, що місто не лише має транспортну модель, а й активно її використовує для прийняття рішень. Дуже поширений car-pooling.

Про велотранспорт та велоінфраструктуру Алмати
У місті відносно багато людей пересуваються велосипедом, принаймні більше, аніж я очікувала. Останні кілька років мерія Алмати почала активно розбудовувати мережу велосипедних доріжок. Перші спроби, як і в Києві, були не дуже вдалими. Зокрема, на вулиці не забезпечено переїзди через вулицю, а не лише уздовж.

Перша велодоріжка (фото: Ксенія Семенова)

Зараз місто наймає консультантів з Нідерландів, які допомагають планувати та проектувати нові об’єкти велоінфраструктури. Тут вже впізнаються безпечніші та зручніші перехрестя для велосипедного транспорту.

Нове перехрестя і велодоріжка, ще не нанесено розмітку (фото: Ксенія Семенова)

Також в місті майже рік працює система громадського велопрокату. Діючих станцій доволі багато і я бачила з десяток нововстановлених і ще не запущених. На мій сторонній погляд, Алмати має хороший потенціал для заміни коротких автомобільних поїздок на велотранспорт.

Про школу та навчання
Літню школу ініціював проект “Сталий транспорт м. Алмати” Програми розвитку ООН в Казахстані. Український офіс компанії Dornier Consulting International проводили всю організаційну роботу та склали прекрасну програму для теоретичного та практичного навчання плануванню територій з огляду на приорітетний рух пішоходів, велосипедного та громадського транспорту.

Наприклад, кейс, над яким працювала група, яку я консультувала, досліджував територію між двома корпусами університету Нархоз і мала запропонувати варіанти організації швидкого та комфортного пересування студентів та викладачів максимально екологічними видами транспорту.

Робота над кейсом (фото: Ксенія Семенова)

Університет уже зараз має проблеми з великою кількістю студентів, що їздять на навчання автомобілем, і не може забезпечувати паркування для всіх. Для мене це також був чудовий приклад того, як університет прагне покращити якість послуг та змінювати транспортні звички студентів.

Загалом, це був дуже цікавий та корисний досвід для мене. Подорожуйте та досліджуйте світ.

Хочете бачити Київ велосипедним? Приєднуйтеся до Асоціації велосипедистів Києва. Що більше нас буде, то швидше ми будемо жити в комфортному місті!

інші цікаві матеріали

Чим відрізняються і чим схожі велосипедні обличчя України і Білорусі? Велорух у Білорусі Мінське велосипедне товариство («Мінскае роварнае таварыства»), на запрошення якого я приїхала в

Велосипедистам не потрібні велодоріжки. Ті, для кого велосипед уже став транспортом чи способом відпочинку, спокійно обходяться без велодоріжок і велосмуг. Перші, бо вже навчилися не

Абсолютно всех, кто крутит педали, мы называем велосипедистами. Но считают ли они себя таковыми? И кто такой этот велосипедист, если не профессия и не призвание?