Ксенія Семенова,

Координаторка роботи АВК по Києву

Як і у більшість робочих днів, сьогодні їздила велосипедом на роботу. Стиль одягу цей мабуть називають smart casual – прості форми одягу та кольори (хоч рожева спідниця все ж таки кидається в очі). За день два водії на різних перехрестях пригальмовували і через бокове вікно показували мені жест “супер” і широко привітно посміхались. Простий людяний жест і позитивний контакт з незнайомими людьми на вулиці.

Плюс дуже потішила неймовірна кількість велосипедистів сьогодні на Подолі. Поки чекала на зелений на перехресті Межигірської та Верхнього Валу, нарахувала щонайменше 10-12 велосипедистів, які проїхали через перехрестя. А один велосипедист стояв переді мною на цьому ж світлофорі. Не виїжджав за стоп-лінію, не намагавля “танцювати” на велосипеді аби з нього не злазити, а спокійно стояв і чекав на зелений сигнал. Потім ще два квартали я їхала за ним, він їхав впевнено, уважно, обережно і (о, боже, це відбувається!) показував знаки поворотів. Решту дороги додому я їхала широко посміхаючись!

Така культура поведінки і водіїв і велосипедистів на дорозі мені дуже подобається. Дайте ще!

А також по дорозі зустріла аж двох членів АВК. Паша, привіт!

інші цікаві матеріали

Ці дівчата вибирають велосипед не тільки як транспорт, але як ідею перетворення міського простору для комфортного життя всіх городян (без винятків за видом пересування). З

Чим відрізняються і чим схожі велосипедні обличчя України і Білорусі? Велорух у Білорусі Мінське велосипедне товариство («Мінскае роварнае таварыства»), на запрошення якого я приїхала в

Минулого тижня я брала участь як лекторка у літній школі зі сталої міської мобільності в Алмати (Казахстан). Я не мала жодних очікувань, тому мені було