Асоціація велосипедистів Києва – це насамперед люди. Нас уже більше 170, і це число постійно зростає. Хто вони, члени Асоціації? Про це розповідаємо в рамках спецпроекту “АВК в обличчях”.

Павло Кучапін-720

Як давно ти їздиш на велосипеді?

З травня 2010 року.

З якою метою його використовуєш?

У справах по місту й поза ним.

Як прийшов до цього?

Складно згадати. Але чітко пам’ятаю, що дуже хотів велосипед. Настільки, що не дочекався тої моделі, яку хотів, і купив подібну дешевшу, де замість тригерів стояли шифтери (перемикачі передач). Думаю це було пов’язане з закінченням бакалаврату, шукав щось нове й цікаве. Ймовірно це так само був і пошук засобу для емоційної розгрузки.
Перший рік їздив тротуарами. Раніше мав вкрай мало практики їзди і це був мій перший в житті двоколісний велосипед (в дитинстві був триколісний «Гномик»). Для того, щоб його купити, півроку економив стипендію. Вже наступного року почав їздити дорогами. Час поїздки значно зменшився. Навіть порівняно з громадським транспортом. Відтоді велосипед став для мене повноцінним транспортним засобом.

Що для тебе велосипед?

Свобода й інструмент пізнання. Коли сідаєш у сідло й крутиш педалі, власний світ стає більшим. Доступнішим. Починаєш абсолютно по-іншому мислити, в геть інших категоріях, звертаєш увагу на речі, що донедавна здавалися неважливими. Також велосипед – це ліки для душі. Допомагає послаблювати меланхолію.

Чому ти приєднався до АВК і що думаєш про організацію?

Це сталося випадково. Я вступив на прохання мого друга Миколи Вогника, аби проголосувати за нього на виборах до Ради Асоціації. Також це сталося на хвилі пошуку нового, десь місяць після того, як я вступив до Демократичного Альянсу. Вже пізніше почав долучатися до роботи і зрозумів, що членство в АВК – це можливість для саморозвитку, а також середовище цікавих людей.

Твоє побажання потенційним велосипедистам і Києву.

Не бійтеся. Спочатку завжди страшно, щоб ти не робив. Потім пристосовуєшся, вчишся і далі вже отримуєш задоволення. Мені теж було страшно, і зараз зрідка буває. Це допомагає тримати тонус і не перетворитися на овоча, якого все влаштовує. Звісно, дорога і трафік – небезпечні речі. Але чому ніхто не питає у того, хто користується автом чи він не боїться потрапити у ДТП? Або пасажирів т.зв. «маршруток»? Протягом року стаються тисячі аварій, але бажання мати власне авто і їздити ним щодня на роботу не слабне.

Хочете бачити Київ велосипедним? Приєднуйтеся до Асоціації велосипедистів Києва. Що більше нас буде, то швидше ми будемо жити в комфортному місті!

Ви також можете стати обличчям АВК – пишіть нам media {at} avk.org.ua для обговорення своєї участі в цій ініціативі.

інші цікаві матеріали

Велосипед як хобі, як робота, як транспорт, як розвага. А що для вас велосипед? З якою метою його використовуєте і як до цього прийшли? Хто

Велосипед як хобі, як робота, як транспорт, як розвага. А що для вас велосипед? З якою метою його використовуєте і як до цього прийшли? Хто

Велосипед як хобі, як робота, як транспорт, як розвага. А що для вас велосипед? З якою метою його використовуєте і як до цього прийшли? Хто