Велосипедистам не дозволять пересуватися пішохідною зоною у центрі Ужгорода. Таке рішення учора прийняли на засіданні Ужгородської міської ради.

Новина про це від обурених мешканців Ужгороду підштовхнула зробити невелику підбірку європейських прикладів та стандартів щодо руху велосипедистів у пішохідних зонах.

Загалом, така заборона – незвична для України та Європи практика, але з різних причин. В Україні звикли велосипедистів ігнорувати, хай вони навіть їдуть по розділовій смузі. А в Європі велосипедистів зазвичай пускають на пішохідні зони. Хоча є місця, де заборона є свідомою і суворовою.

Дозвіл велосипедистів у пішохідних зонах

Німецькі стандарти розвитку велосипедної інфраструктури ERA надають рекомендації щодо поєднання пішоходів та велосипедистів у пішохідних зонах, залежно від їхньої ширини та кількості людей. Зокрема, цікавою є наступна схема, що описує можливості поєднання велосипедистів та пішоходів:

Схема пішо-вело ЕРА

Також наводимо текст з німецьких рекомендацій, яким чином організувати вело- та пішохідний рух разом:

  • – при русі 100 пішоходів на годину на одному квадратному метрі відбувається повне змішування руху пішоходів та велосипедів на території вулиці,
  • – від 100 до 200 пішоходів на годину, на метр квадратний території – рекомендується виділити для велосипедного руху окрему смугу за допомогою відповідних засобів та зміни покриття, якщо це дозволяє ширина ділянки,
  • – понад 200 пішоходів на годину і метр ширини – як правило, відбуваються конфлікти між пішоходами та велосипедистами.

За таких умов німці дозволяють використовувати простір велосипедистам та пішоходам спільно.

Завантажити німецькі рекомендації ЕРА (українською) – розділ 8 про поєднання вело та пішо.

Заборона велосипедистів у пішохідних зонах

У центрах деяких європейських міст діє заборона руху на велосипеді. Це пов’язано із великою кількістю туристів та мешканців у цих пішохідних зонах.

Наприклад, у Відні є лише дві такі вулиці. Одна з них – центральна торговельна вулиця Kohlmarkt, і на всіх картах вона позначена пішохідною, а це означає, що там ніхто не має права їздити, у тому числі велосипедисти. Але у Відні є й інші пішохідні вулиці, на яких велосипедистам їздити дозволено. У туристичних та велосипедних картах вони позначені інакше, ніж ця пішохідна вулиця. А на місці вони позначені спеціальними знаками – про знаки читайте третій абзац.

Кольмaркт Відень

У німецькому містечку Ерланген теж є пішохідна вулиця, по якій заборонено їздити велосипедистам. Це центральна торговельна вулиця Hauptstrasse. Проїзд велосипедистів по ній заборонено протягом світлового дня, а з 18:30 до 8:00 – дозволено.

Хауптштрасе Ерланген

У іспанському місті Севілья увесь історичний центр – пішохідний, і тут теж заборонено їздити велосипедистам вдень. Велорух дозволений з 22:00 до 7:00.

До слова, рух автомобілів по вулицях пішохідної Севільї вдень дозволений, але тільки зі швидкістю 30 км/год та на час 40 хвилин. На в’їздах до пішохідного центру стоять фото- та відеофіксатори, і якщо автомобіль не виїде з пішохідної зони за 40 хвилин, на водія накладуть величезний штраф.

Альфонсо Севілья

Про законодавство та ознакування

Незалежно від того, дозволити чи заборонити обрали проектувальники (для чого слід проводити спеціальні дослідження та спиратися на іноземний досвід), слід знати про можливості ознакування пішохідних зон, які дозволяють чи забороняють рух велосипедистів.

Пішохідна зона, згідно з українськими Правилами дорожнього руху, позначається знаком 5.33 “Пішохідна зона”.

Умови руху транспортних засобів по пішохідній зоні прописані у розділі 26 “Рух у житловій та пішохідній зоні”. ПДР встановлюють пріоритет пішоходів по проїзних частинах пішохідних зон, але наказують не створювати безпідставних перешкод для руху транспорту – а це означає, що транспорт там рухається.

У пішохідних зонах може рухатися транспорт, що обслуговує громадян та підприємства, що розташовані у цих зонах, а також транспортні засоби, що належать громадянам, які проживають чи працюють там.

Пункт 12.5 ПДР регулює швидкість руху: у пішохідних та житлових зонах вона не повинна перевищувати 20 км/год.

Отже, велосипедистам, що працюють у пішохідних зонах, заїжджати туди можна. А от якщо вимагати дозволити рух велосипедистів по пішохідних зонах взагалі, то можна зробити це, як у Львові. Це табличка індивідуального проектування, в українських ПДР такої немає. Але в ПДР усіх європейських країн вона давно існує, тому Львів просто зробив значний крок вперед, розробивши та впровадивши український аналог.

Зокрема, саме такими табличками до дорожніх знаків у європейських містах позначають більшість пішохідних зон, дозволяючи там їхати велосипедистам.

Підсумки

Різниця у швидкості велосипедистів та пішоходів не настільки велика, щоб їх роз’єднувати. Водночас, щоб об’їхати пішохідну зону, велосипедисту часто доводиться долати значні відстані, які є для нього більш складними, ніж для автомобіля.

Тому у Європі здебільшого велосипедистам дозволено їхати у пішохідних зонах. Адже європейці підтримують сталий розвиток транспорту і намагаються заохотити людей використовувати велосипеди.

Велосипедистам забороняють їхати з пішоходами тільки в окремих випадках, обгрунтованих кількістю пішоходів, шириною вулиці та інтенсивністю руху.

Сподіваємося, на основі цієї підбірки документів та прикладів міста України зможуть зробити зважений вибір щодо дозволу або заборони велосипедистам рухатися у пішохідних зонах.

інші цікаві матеріали

Міжнародна конференція Велофорум-2017 на тему “Велосипед як каталізатор змін у містах” пройшла 6-8 жовтня в Миколаєві, зібравши більш як 100 учасників та учасниць з 24

Асоціація велосипедистів Києва продовжує серію публікацій з дослідження, яке містить огляд фінансової політики в сфері розвитку велотранспорту в найуспішніших країнах Європи. Метою цього дослідження є

У Міністерстві інфраструктури України підтримали пропозиції до Транспортної стратегії України 2030, розроблені Українською велосипедною мережею за участю Асоціації велосипедистів Києва. 22 травня 2017 року в Міністерство