На День Києва 25 травня 2013 на Поштовій площі відкрили двосмугову естакаду з Володимирського узвозу на вул. Набережно-Хрещатицьку. Як і слід було очікувати, для прем’єр-міністра і голови КМДА вона стала ще одним медіа-символом поліпшення міської інфраструктури, “подарованим” киянам за 543 млн грн. з державного бюджету. Попри гучні заяви, навіть для водіїв користь новобуду є сумнівною, а для пішоходів і велоспедистів очікувані зміни на площі тільки незручні, а ще й небезпечні.

Ті водії, які вирішили скористатись естакадою у день її відкриття, одразу зрозуміли, що обіцяного підвищення пропускної здатностіпоки марно чекати: поворот на естакаду з боку Володимирського узвозу залишається із наземним пішохідним переходом, а поворот з Боричевого узвозу на Володимирський – із світлофором. Очевидно, що такий зручний для пішоходів гібридний варіант існуватиме до завершення будівництва всієї розв’язки. Та навіть за умов відсутності наземного переходу все одно залишається поворот направо під прямим кутом, перед яким всі, хто їде з Володимирського узвозу, будуть пригальмовувати. І світлофор існуватиме в цьому місці поки Сагайдачного не стане пішохідною вулицею. Попри вимоги коаліції громадських асоціації “За доступний громадський простір” врахувати при реконструкції Поштової потреби інших користувачів площі, естакада фізично демонструє, наскільки незручним і небезпечним стає це місце для велосипедистів: і на естакаді не передбачено велосмуги, і їхати прямо з узвозу на вул. Сагайдачного стає небезпечно, бо велосипедистам, щоб їхати прямо на Сагайдачного, доводиться перелаштовуватись у ліву смугу через щільний потік авто, які повертають праворуч. Сама ж естакада зроблена нашвидкоруч і має незадовільне дорожнє покриття. Це засвідчили і велосипедисти, які після велопараду 25 травня вирішили її протестувати. Задовільним є те, що там намалювали пішохідний перехід: він забезепечуватиме пішохідну доступність Поштової площі і дозволить велосипедистам рухатись з Володимирського узвозу прямо (або спішуватись, і переходити переходом). На відео втім видно, що на пішоходному переході відсутній навіть такий обов’язковий елемент безбар’єрності, як занижений “в нуль” бордюр: замість нього три кострубаті сходинки. За планом тут передбачається довгий і вузький (3 метри шириною) підземний перехід, який споруджується під естакадою, та чи потрібен він? Загнати людей під землю в тому місці де вони мають повне право ходити по землі, – це найлегший спосіб оголосити про “безпеку руху”. Але, як показує практика, люди радше перебігатимуть 4 смуги по дорозі, як вони це роблять і зараз майже всюди, ніж спускатимуться в перехід. А безбар’єрного простору для людей з обмеженою мобільністю на Поштовій площі годі й чекати, якщо навіть банальний з’їзд на перехід не зроблено так як треба. Загалом, ситуація, яка склалася зараз – коли на площі залишається наземний пішохідний перехід, і світлофор, що регулює потоки транспорту – є набагато більш справедливою для пішоходів і велосипедистів, ніж та, що очікується після спорудження розв’язки, коли потрапити на пішохідну частину можна буде тільки підземним переходом. Ось як мало б виглядати місце повороту на естакаду, якби потреби пішоходів і велосипедистів були враховані в повному обсязі :

Дорожня розмітка передбачає рух велосипедистів прямо; для машин, які хочуть повернути праворуч, існує спеціальна смуга, про це повідомляє відповідний знак. Це доповнюєтья наземним пішохідним переходом.

Який з цього можна зробити висновок? Загальнодержавна і міська влада продовжує автомобілецентричний розвиток Києва: і деклароване, і реальне транспортне будівництво покликане створювати зручності тільки для власників приватних автомобілів. В даному випадку це зручності не тільки для транзитних авто, а й для конкретних клієнтів торгівельного центру, який споруджується під Поштовою площею. Пішохідний простір площ і вулиць зникає під парковками: (як поряд на Контрактовій площі, де для тц у Гостиному дворі створять чималу парковку), з самих вулиць зникає громадське життя і вони перетворюються на прості дороги, на яких ігнорується як громадський транспорт, так і велосипедисти, а людей заганяють під землю під гаслом “підвищення пропускної здатності”. В Києві повторюються ті ж помилкові процеси, що тривали в усьому світі 50-60 років назад, а тепер з великими затратами виправляються, бо завели розвиток міст у справді глухий кут. Автомобілецентричний шлях “вирішення” транспортних проблем нажаль досі є найбільш показовим (і найдорожчим) для публічної демонстрації державної містобудівної активності, та чи вирішує він їх насправді? Адже відомо, що будівництво лише автомобільної інфнраструктури не покращує транспортні умови, а навпаки, збільшує кількість автівок і сильно погіршує якість міського простору. Як свідчить сучасна західна містобудівна практика, справедливий розвиток міста міста можливий лише за відмови від автомобілецентризму.

Взято з: http://poshtova.wordpress.com/2013/05/29/overpassopening/

 

інші цікаві матеріали

Департамент транспортної інфраструктури КМДА зробив бюджетний запит на 2018 рік на велоінфраструктуру в сумі 50 млн грн. Відповідно до Стратегії розвитку Києва 2025 ДТІ визначив

16-19 листопада відбулася школа-воркшоп для студентів транспортних та урбаністичних спеціальностей. Учасники школи розробили проекти з трансформації однієї з центральних площ міста та презентували їх перед

Асоціація велосипедистів Києва оновила порадник з рекомендаціями про облаштування велопарковок. Буклет доступний онлайн і містить поради з розміщення та форми велопарковок біля магазинів, закладів харчування