Згадуючи презентацію Аміта Бгатта про фінансово сталий громадський велопрокат на конференції Transforming Transportation 2013, я вирішив поділитися з вами ключовими моментами в історії громадського велопрокату.

Незважаючи на те, що велообмін видається новим віянням, він з’явився ще в 1965 році, і до теперішнього часу пережив три покоління протягом сорока восьми років. Кількість міст з громадським велопрокатом збільшилася вчетверо за останні п’ять років; наразі їх 204. Двадцять сьоме за кількістю населення китайське місто Усі має 70.000 велосипедів у їх системі велопрокату. Велообмін є чудовим способом повернути людей на велосипеди: 84% користувачів велопрокату Гуанчжоу (Китай) ніколи раніше не їздили велосипедом у місті

Перше покоління: вільний велосипед

Перше покоління велообміну з’явилося влітку 1965 року в Амстердамі. Виразні амстердамські «білі велосипеди» вільно циркулювали в місті. Велосипедисти мали користуватись ними для однієї поїздки, і лишати велосипед непристібнутим, щоб ним міг скористатись хто-небудь інший. Проект «Білий Велосипед» став першою в світі демонстрацією програми велообміну і забезпечив підвищення мобільності жителів Амстердама.

Друге покоління: доступ за монетами і виділені стоянки

Копенґаґен (Данія) представив друге покоління громадського велопрокату, довівши його до масштабу декількох тисяч велосипедів під назвою «Bycykler København». Введення системи замикання на спеціальних станціях — велосипедисти мали робити завдаток монетами — стало відповіддю на потребу відлякати крадіїв та стимулювати повернення велосипедів. Система була безкоштовною, оскільки монета відшкодовувалася при поверненні велосипеда.

Третє покоління: платний громадський велопрокат і доступ за смарт-картками

В 1998 році в Ренні (Франція) був запущений «Vélos à la carte», що замінив монети смарт-картками. Третє покоління громадського велопрокату також започаткувало популярну тепер схему безкоштовного використання велосипеду перші півгодини. Використання смарт-карток задовольнило потребу інформування оператора в режимі реального часу і допомогло підтримувати баланс велосипедів між різними станціями.

Третє покоління «плюс»: доступність в реальному часі та відслідковування за GPS

В 2005 році в Леоні (Франція) був представлений «Lyon Vélo’v» з велосипедами, обладнаними електронікою, що дозволяла ідентифікувати велосипед стоянкою, визначати пройдену відстань і стан велосипеда (світло, динамо-машина, гальма і т.д.), а також збирати докладну статистику використання велосипеда. Інші міста, такі як Ноксвіл (штат Теннесі) й Сан-Франциско, почали пропонувати електровелосипеди. Покоління «3+» сигналізувало про появу гнучких, чистих док-станцій, терміналів з тач-екранами, додаткові технології балансування велосипедів, а також введення єдиної картки, що дозволяє користуватися і велосипедами, і громадським транспортом.

Велика кількість значних нововведень в історії громадського велопрокату сталася саме в Європі, але тепер велообмін існує в усіх частинах світу. А які інновації щодо велообміну в вашому місті очікуєте ви?

Автор cтатті: Бенойт Колін

Джерело: http://thecityfix.com/blog/generations-bike-sharing-generations/

Переклад українською: активіст Асоціації велосипедистів Києва Ведомир Ареміх

інші цікаві матеріали

Опубліковано стратегічно важливий для Києва документ – проект велоконцепції, яка розроблялась за підтримки Асоціації велосипедистів Києва. «Концепцію розвитку велосипедної інфраструктури в місті Києві» оприлюднила Київська міська

Асоціація велосипедистів Києва продовжує публікувати дослідження “Розподіл бюджетних коштів на велосипедну інфраструктуру: досвід ЄС та пропозиції для України”. Цього разу герой нашої розповіді – Данія.

Коли: середа, 13 вересня 2017 року, 17:00-19:00 та субота, 16 вересня 2017 року, 12:00-14:00 Де: понад 20 перехресть, 7 районів Києва Організатор: Асоціація велосипедистів Києва     Четвертий