“У нашій країні з 15-мільйонним населенням – 20 мільйонів велосипедів, і лише п’ять мільйонів авто. У місті Дельфі, звідки я родом, велосипеди займають 50%, 30% – громадський транспорт і лише 10% – автомобілі й таксі. Ми завжди використовуємо тільки велосипеди у місті, якщо їдемо на малі відстані, економимо час і кошти, менше забруднюємо повітря і витрачаємо енергії. А міський простір – більш привабливий”, – розповів Роберт ван Гамерен, що приїхав до Вінниці створювати велопрограму.

За словами пана Роберта, українські міста, як і решта пострадянських, у цьому плані відстають на років 30, тому транспортну систему треба змінювати у бік зручності як для мешканців, так і приїжджого населення.

“Великі міста потерпають від пробок, які створюють незручності для усіх. Страждає й бізнес, адже втрачається час, простір – одне авто займає два квадратних метри, тоді як велосипед є більш мобільним, і на ньому легко й швидко дістатися у будь-яку точку. Власники авто асоціально поводяться на дорозі, виникають ДТП, гинуть люди… Насправді тут питання не стільки у слов’янській ментальності, не треба чекати, поки вона зміниться і виросте нове покоління. Варто мислити раціонально і обирати безпечний вид транспорту, – зауважує експерт. – Необхідно уже сьогодні працювати над проектом для забезпечення велосипедного руху”.

Поділившись досвідом своєї країни, де розвиток велотранспорту активно триває останні 40 років, Роберт ван Гамерен розповів про те, як стимулюють його співвітчизників користуватися велосипедами.

“У нас встановлена висока плата за паркування: п’ять євро за годину. Кожна сім’я, маючи автомобіль, використовує його лише коли їде у подорож або перевозить важкі речі. Циркуляційна система для автомобілів поза містом, тому, щоб не об’їжджати велику відстань, вигідніше користуватися велосипедами. Та й для здоров’я це корисніше”, – каже голландець.

“У нас працює “паркувальна варта”, яка за несплату за паркування штрафує на 80 євро, гроші йдуть у бюджет, на розвиток транспортної системи. Зупинки громадського транспорту розташовані значно далі від домівок, ніж, наприклад, у Вінниці, а тому ми дістаємося до них на велосипедах. Для велосипедів у нас є спеціальні вулиці, де машини можуть їздити не швидше 30 км/год. Ми 40 років працювали над тим, щоб 50% населення пересіло на велосипеди. А 80 років тому почали розробляти план циркуляції транспорту, враховуючи інтереси усіх. Не припиняють їздити голландці на велосипедах і взимку, щоправда менше – із 50% велосипедистів залишається 30%, але й це досить значний показник. Тим паче, доріжки для них прокладені на теплотрасах”.

Експерт зауважує, що і в його країні є проблема – крадіжки велосипедів на вулиці, але це голландці переживають відносно спокійно. Бо у місті користуються старими й простими, а на дорогих і спортивних велосипедах їздять “для себе”, на прогулянці. Почуваються голландські велосипедисти комфортніше за українців і тому, що практично у кожній фірмі для працівників є роздягальні і душові кабіни. А жінки замість спідниць віддають перевагу штаням.

“Через 10 років у центрі Вінниці не повинно бути безплатних парковок для авто, у нас цього нема. Якщо встановити високу плату за паркування, повірте, менталітет зміниться швидко, – переконаний експерт. – Також можна поставити за мету зробити так, щоб до 2015 р. усі школярі їздили на навчання на велосипедах. Можна створити одну спільну велолінію, яка б сполучала центр з кожним житловим масивом. Пропоную почати сполучення зі Старого Міста… Нашим проектом ефективно було б охопити й освіту, скажімо, створити школу дорожнього руху. А ще – зробити п’ятницю “велоднем” – щоб усі, у т.ч. й бізнесмени, їздили на роботу велосипедом. Тобто, треба зробити рух у місті більш привабливим для велосипедистів і менш – для автомобілістів. Ми не просимо відмовлятися від авто, варто логічно думати, куди і на чому ліпше їздити. Вінниця не така велика, щоб їздити за покупками на машині. Питання у тому, чи хоче вона бути європейським містом”.

До весни наступного року робочою групою, яка працювала разом із голландським експертом, буде розроблено п’ятирічну програму розвитку велосипедної інфраструктури міста, яка буде передбачати будівництво велодоріжок у різних мікрорайонах Вінниці. Роберт ван Гамерен дав свою згоду і далі співпрацювати з вінничанами в питаннях розвитку нашої транспортної системи.

Окрім Вінниці, нідерландець Роберт ван Гамерен як волонтер також побував у Львові, Черкасах і Долині Івано-Франківської області.

Джерело статті Ірини Купецької

інші цікаві матеріали

Асоціація велосипедистів Києва презентує звіт “Велохелп”, волонтерської ініціативи по допомозі постраждалим у велоДТП, за червень 2017 року Червень був доволі свіжим місяцем, часом навіть не

Опубліковано стратегічно важливий для Києва документ – проект велоконцепції, яка розроблялась за підтримки Асоціації велосипедистів Києва. «Концепцію розвитку велосипедної інфраструктури в місті Києві» оприлюднила Київська міська

Асоціація велосипедистів Києва продовжує публікувати дослідження “Розподіл бюджетних коштів на велосипедну інфраструктуру: досвід ЄС та пропозиції для України”. Цього разу герой нашої розповіді – Данія.