Що робити з автомобілями, які паркуються на велодоріжках, газонах та тротуарах, коли у Львові з’явиться муніципальний велопрокат на 50 точок, коли мер Львова почне їздити на велосипеді на роботу та що таке “делініатор” – розказав Олег Шмід, радник міського голови Львова.

У форматі “запитання-відповіді” Олег Шмід відповідає також на надзвичайно болючі для велосипедистів питання: а якщо велодоріжки збудовані у незручних місцях, і чи взагалі потрібні велодоріжки місту.

Олег Шмід: “Я думаю, що перше, що потрібно зробити – це скасування дикунської норми, узаконеної в Правилах дорожнього руху, про можливість паркування на тротуарі. Це головне збочення, яке надихає власників авто дивитися на інших учасників руху, як на якесь непорозуміння.”

Чому в плані розвитку побудова паркінгів навколо центру передбачена лише на 2022 рік? Адже є закордонні інвестори, котрі готові вкладати кошти.

 

Давайте сюди цих закордонних інвесторів, я їм ще пиво поставлю. Але перед цим розкажіть їм, що у нас паркування безплатне, що можна паркуватися на тротуарах, в парках і навіть на дитячих майданчиках. І запитайте себе, чи їхали б Ви за таких умов у підземний паркінг, де за годину треба платити 20 гривень у кращому випадку.

Закордонні інвестори, які хочуть вкладати гроші у позавуличні паркінги – це міф. Вони з’являться у Львові тільки тоді, коли ми встановимо контроль над вуличним паркуванням. Для цього міським головою створена робоча група, для цього у Львові працюють евакуатори. Опрацьована концепція паркування і пішохідних зон.

2012-2013 роки – це етап задоволення первинного попиту на паркування: буде створено 4 закриті автоматизовані паркувальні зони, відділено їх від пішохідних зон в центрі міста. У 2014-2016 будемо працювати над встановленням повного контролю над вуличним паркуванням в центральній частині міста; поширенням платних паркувальних зон на вулицях з наскрізним рухом; оплата за паркування в центрі міста стає невідворотною і тарифікуватиметься по зонах; скорочення паркомісць в дільницях з інтенсивним пішохідним рухом. 2016-2022 роки – поява умов для будівництва позавуличних паркінгів, ліквідація вуличних паркомісць в міру введення в експлуатацію підземних і багаторівневих паркінгів.

Під час Євро-2012 повністю перекрили рух в центрі, а транспортного колапсу не сталося. Чи не можна зробити центр пішохідною зоною?

Вже протягом року буде повністю перегороджене стовпцями старе місто в межах його колишніх валів. Для регламентованого руху трамваїв, спецтранспорту і автомобілів мешканців історичного центру будуть встановлені боларди (автоматичні висувні стовпчики) на трамвайних коліях на вулицях Руській і Беринди.

Місто поки що не готове закрити проспект Свободи. Транспортного колапсу на Євро-2012 не сталося, тому що про цю подію всі знали і до цього поставилися відповідально як влада, так і водії. На проспекті Свободи треба повністю заборонити паркування і влаштувати відокремлені смуги для громадського транспорту. За цих умов проспект Свободи не буде перевантажений.

Чи не вважаєте Ви, що спочатку веломережу треба розбудувати у центрі міста?

Розбудову веломережі треба прив’язувати до планів реконструкцій вулиць, інакше ми її ніколи не збудуємо. Бо будувати саму велодоріжку – це дуже дорого, а будувати її в рамках реконструкції вулиць значно дешевше. Тому основний механізм, за яким буде розвиватися веломережа – це врахування потреб велоінфраструктури при будівництві, реконструкції і ремонті доріг та вулиць.

Можливі окремі проекти велодоріжок – такі, як, наприклад, на Стрийській-Науковій і Липинського. Але на це потрібні надійні джерела фінансування. Якщо їх немає, то виникає така ситуація, що роботи призупиняються на рік чи навіть більше. У Галицькому районі, хоч він і маленький, будувати велодоріжки найважче – вузькі тротуари, вузькі вулиці, трамвайні колії, бруківка, рух транспорту. Але ми все ж будемо і тут розвивати веломережу.

Зараз йде робота над робочим проектом центрального вело-кільця, яке пройде по проспекту Свободи, площі Галицькій, вулиці Братів Рогатинців, вулиці Винниченка, Кривоноса, Пішій, площі Вічевій, вулиці Сніжній, Звенигородській, Рибній, площі Старий Ринок, вулиці Сянській, Лазневій, Староміській, площі Торговій.

Яким чином планується організувати об’їзд центральної частини міста для приватного транспорту?

Програма, над якою працювала робоча група міської ради, не передбачає закриття проспекту Свободи для приватного транспорту. Закритою буде тільки пішохідна зона в межах старого міста (в тих межах, де стояли його мури). Автори цієї програми вважають, що проблему створюють не транспортні потоки, а транспорт, який паркується. Тому в центрі міста треба створити умови, щоб приватний транспорт не міг паркуватися ніде, крім спеціально визначених для цього паркінгів з в’їзними і виїзними терміналами, паркоматами і табло з інформацією про кількість вільних місць. Оплата за паркування в центрі міста має бути обов’язковою і невідворотною.

На мою власну думку, паркування в центрі міста має дорого обходитися власникові приватного автомобіля. Звичайно, мешканці центральної частини повинні мати якісь пільгові опції. Але це не означає, що до квартири в центрі міста мешканцю повинна надаватися в приватну власність ділянка львівської бруківки площею 15 кв. м.

Яким чином планується організувати об’їзд центральної частини міста для громадського транспорту? Чи зможуть великі автобуси з радіальних маршрутів вільно (не створюючи заторів) маневрувати, оминаючи проспект Свободи та вулицю Підвальну?

Я, напевно, Вас дуже розчарую, якщо скажу, що робоча група працює над тим, щоб надати в центральній частині міста пріоритет громадському транспорту, створити для нього на проспекті Свободи виділені смуги. А от щодо приватного транспорту, то є наміри робити все навпаки, дати зрозуміти водіям, що присутність їхніх авто у центрі міста є небажаною. Таким шляхом ішли і йдуть всі міста, які вважаються успішними, в яких комфортне життя і в яких висока якість громадського простору.

Чи не краще велодоріжки будувати на таких вулицях як Стрийська, Шевченка, Чорновола, бо вулиці і територія біля них величезні?

Будівництво велодоріжок в центральній частині міста – завдання реальне, над ним зараз працюють. Воно частково виконується. У центрі міста збудовані або майже збудовані велодоріжки на проспекті Свободи, вулицях Коперніка, Коновальця, Вороного. Створено вулиці, сприятливі для велосипедного руху – Рибна, Ужгородська, Залізняка. Так само будуються велодоріжки поза межами центру – біля Сихова, на Стрийській-Науковій, Липинського, на Пасічній, в Рясному (остання, правда, дуже неуспішно через брак коштів).

Веломережа повинна бути системною. Вона не матиме жодного сенсу, якщо не сполучатиме житлові масиви з найатракційнішим місцем у Львові – з його центром.

Велодоріжка на проспекті Свободи розташована абсолютно незручно – щоб заїхати на неї потрібно переїхати впоперек дороги, коли з протилежного боку достатньо широкий тротуар, щоб зробити велодоріжку. Крім того, таке розташування, яке існує зараз, дуже некомфортне для пішоходів – вони перебувають між двома потоками транспорту – автомобільним і велосипедним. Чому хоча б не поміняти місцями тротуар і велодоріжку? І взагалі, таке враження, що розробка велоінфраструктури в місті ведеться абсолютно безсистемно, аби тільки зробити вигляд, що щось робиться, а про зручність для громадян ніхто не думає.

Вам явно бракує інформації. Все робиться системно, але у нас немає іншого виходу, як робити це шматками. Там, де проводиться реконструкція, там робиться велодоріжка. Ми не можемо зробити все за один день, чи навіть за один рік. В місті затверджена схема веломережі. Питання зараз не в тому, чи виконується вона вчасно. Питання: чи системно. Відповідаю: системно. Всі ці шматочки пазлу, який складається, є частинками якоїсь веломагістралі. Проспект Свободи – це ланка центрального велокільця. Кращого місця, ніж там, де збудована велодоріжка, не знайти. За проектом цей тротуар був розширений на 1 м. Він не передбачає руху пішоходів взагалі. Ця смуга (80 см), яка відділяє велодоріжку від дороги, зроблена відповідно до вимог ДБН: «Велодоріжка повинна бути відділена від проїжджої частини захисною смугою не менше 80 см». По ній не повинні ходити пішоходи. На ній мають бути встановлені гранітні півкулі (такі, як біля «Острова Суші»). Але на це не вистачило грошей. Тому півкулі будуть встановлені пізніше, коли продовжиться реконструкція проспекту Свободи.

Інша справа, як зробити, щоб по цій велодоріжці не ходили пішоходи? Звичайно, можна встановити там не одну сотню півкуль і намалювати велосипедні знаки через кожні 3 метри. Але не думаю, що це зупинить пішоходів. Треба міняти ментальність людей. Треба, щоб вони розуміли, що Львів стає кращим, коли по ньому їздить більше велосипедистів і менше машин. І найголовніше: треба, щоб по цих велодоріжках їздили велосипедисти. Але активісти велоруху дуже часто займають критичну позицію: не будемо по цих велодоріжках їздити, бо по них ходять пішоходи. Замкнуте коло! Бо пішоходи будуть ходити по тих велодоріжках і по тих велосипедних знаках доти, доки ними не будуть їздити велосипедисти. Не один на годину. А один за одним.

На велодоріжках паркують машини, до прикладу на вулиці Залізняка. Як із цим боротись і куди телефонувати, якщо велодоріжка заблокована?

На вулиці Залізняка будуть встановлені знаки, які відрегулюють паркування. На більшій частині цієї вулиці влаштовано велосмугу тільки в одну сторону (згідно зі схемою веломережі), тому автівкам буде запропоновано паркуватися по інший бік вулиці. Схема організації паркування на цій вулиці вже винесена на розгляд комісії з безпеки руху, яка приймає рішення. Думаю, навесні, там уже встановлять знаки. У міській раді прийнято Положення про паркування в місті згідно з яким паркування на велодоріжках заборонено.

Телефонувати необхідно на «Гарячу лінію» міської ради і просити викликати евакуатор. Я спробував простежити, як воно працює. Одного дня на велодоріжці на проспекті Свободи припаркувалося більше десятка автівок. Евакуатор попрацював там якийсь час, більше не паркуються.

Як Ви будете боротися з паркуванням «недоторканих» на тротуарах?

Будемо встановлювати фізичні перепони, бо адміністративні санкції неефективні, а українське законодавство сприяє цьому дикунству.

Авто і надалі захоплює тротуари, до прикладу у парку біля ЛНУ. Що робити?

Місто може боротися з цим лише фізичними засобами. Ставити стовпчики, велостійки, делініатори, влаштовувати клумби, вази з квітами. Міська влада не має права брати штрафи. ДАІ, яка може це робити, підпорядковується Міністерству внутрішніх справ, а МВС – президенту. Громадяни можуть боротися з цим політично. А з водіями – вербально. Давайте об’єднаємо всі ці способи і трохи натиснемо. Повинно піддатися.

Чи не було б доцільніше законодавчо утвердити виписку талонів за неправильне паркування без присутності водія, як це є у США. І можна створити сервіс, на котрому городяни розміщували фото порушення, а водіїв згодом карали?

Доцільно. Але краще подивитися на країни, які розташовані менш, ніж за 100 км від нашого західного кордону. Там працюють служби, які обходять кілька разів за день всі вулиці міста і штрафують неправильно припарковані машини, закладаючи квитанції за двірник на лобовому склі. Не заплатив вчасно штраф – він подвоюється, а не заплатив подвоєний – відкривається кримінальна справа. Але в нашій централізованій державі це неможливо. Бо те, які штрафи може накладати муніципальна влада, вирішують у Києві. А вирішують саме ті, які дуже люблять їздити на автомобілях і паркувати їх так, щоб з автомобіля ногу поставити не на тротуар, а на поріг приміщення, в яке вони хочуть запхати своє тіло. Тому у нас не можуть існувати такі служби і такі штрафи.

Я думаю, що перше, що потрібно зробити – це скасування дикунської норми, узаконеної в Правилах дорожнього руху, про можливість паркування на тротуарі. Це головне збочення, яке надихає власників авто дивитися на інших учасників руху, як на якесь непорозуміння.

Де можна в центрі безпечно залишити велосипед?

Найбезпечніше місце для паркування велосипеда – Швейк (біля входу в міськраду на площі Ринок). Там є відеокамера, ходить багато людей. Злодії оминають це місце. Я ще не чув, щоб там вкрали велосипед, але будьте обережні. У Львові працюють злодії, можливо, навіть бригади. Улітку піймали одного, але велосипеди від того не стали менше красти. В середньому раз на тиждень ровер викрадають. В теплі місяці – частіше.

Не шкодуйте грошей на добрі замки. Бажано мати два: товстий – довгий та гнучкий і U-подібний – арматурний. Щоб не важко було возити, можливо, залишати замки в тих місцях, де найчастіше припинаєте ровер, наприклад, біля роботи. В центрі безпечніші ті місця, де більше людей. Припинайте ровер завжди, навіть якщо «на 1 хвилинку» зайшли до крамниці.

Чи проводить Львівська міська рада заходи з популяризації велосипеда як виду транспорту?

Проводить. Але, можливо, мало.

Якось я читав німецький посібник по велоруху в містах. Там сказано про те, що міста-початківці повинні більше уваги приділяти технічним аспектам. Якщо у Львові немає по чому їздити, то для чого пропагувати їзду на велосипедах? А вже на другому етапі повинно бути заохочення і популяризація. Десь є в цьому рація. Ось прийде міський голова, наприклад, у школу і скаже: діти, сідайте на ровери і їдьте на уроки. Перше запитання, яке йому поставлять батьки і вчителі: а ви гарантуєте безпеку дитини? Боюся, що зараз на нього не можна відповісти ствердно.

Ось коли у нас буде 50 км веломережі з найвищим рівнем безпеки, а біля школи будуть велостоянки, звідки неможливо буде вкрасти ровер, то, думаю, це саме той час, коли можна популяризувати велосипед як вид транспорту. Думаю, якщо б вся мерія і депутати їздили на роботу на роверах, це давало б моральне право міськраді проводити громадські заходи з популяризації велоруху. В іншому випадку це буде просто тихенький пук.

Коли у Львові запрацює велопрокат, як у Парижі, Варшаві, Познані, Цюриху, Мюнхені?

Обов’язково запрацює велопрокат з 50 автоматизованими точками по всьому Львову. Крім розвитку мережі, це один з головних напрямків нашої роботи. Якщо розбудова мережі не буде підтримана системою прокату bike sharing, вона буде найнепотрібнішою річчю у Львові. Ми готуємо такий проект, тримаємо зв’язок з компаніями, які це робили за кордоном.

Коли на велодоріжках зявиться ознакування, розмітка, розмежування?

На вулиці Зеленій велодоріжка недороблена. Від Сихівського мосту до ДБК її взагалі будуть перекладати. Велосипедні знаки і розмітка обов’язково будуть встановлюватися з весни наступного року. В попередніх коментарях я вже пояснював, чому були труднощі з нанесенням розмітки.

Доброї якості велодоріжки будуть зроблені у співпраці з німецькими партнерами на вулицях Стрийській-Науковій і Липинського до літа наступного року. Всі велодоріжки будуть німецької якості. Хоч, на мою думку, велодоріжкам на пр. Свободи, місцями на Липинського, на верхній Зеленій (від Сихова до межі міста), на Коперніка, на Привокзальній якщо щось і бракує, то тільки розмітки чи ознакування. Рівень технічного виконання там досить високий. На проспекті Свободи бракує ще відділення від проїжджої частини гранітними півкулями, які заплановані в проекті.

Розкажіть, будь ласка, детальніше про розмежування смуг для громадського та приватного транспорту.

У Львові громадський транспорт стоїть в корках разом з приватним транспортом. Більшість цих корків створює саме приватний транспорт, стихійно паркуючись на перехрестях та в інших недозволених місцях. Права смуга руху у Львові практично не працює, бо на ній всюди припарковані авто. Місто повинно відвоювати ці смуги й віддати їх громадському транспорту, щоб він міг ходити з точністю до хвилини.

Цю війну можна виграти без крові і судів, використавши геніальний винахід людства – делініатор. Це такий собі бордюрчик висотою 15-20 см, яким праву смугу можна відділити від інших смуг. Паркуватися в межах цієї смуги стане дуже ускладнено, бо немає можливості об’їзду переднього авто. Якщо ж якийсь навіжений все ж таки ризикне, то з ним легко дасть собі раду евакуатор. Це ж не 100 машин зі смуги забирати.

Міський голова створив робочу групу з питань впорядкування транспортного руху в центрі. Робоча група пропонує зробити пілотні виділені смуги для громадського транспорту на проспекті Свободи, вулиці Крушельницької і Листопадового чину. Потім цей досвід поширити на інші вулиці.

Чи може мер або Ви запросити на зустріч керівників всіх торгових та офісних центрів, супермаркетів і т.п. для того, щоб обумовити з ними співпрацю в сфері покрашення велоінфраструктури? Наприклад, встановлення велостоянок.

Можемо. Над цим працюємо. Багато супермаркетів встановили велостоянки. У центрі переконуємо власників кафешок, крамниць ставити велосипедні стійки. Добрі приклади співпраці: Оперний театр, кафе «Штука», «Білий лев», «Під клепсидрою», «Віденські булочки».

Чи розумієте Ви, що більшість велодоріжок треба робити так, як на вулиці Коперника – відділяти їх фізично?

Якщо Ви маєте на увазі велосмуги на дорогах, то я не згідний з Вашою пропозицією: більшість велосмуг відділяти фізично. Це не спосіб. По-перше, це значно підвищує вартість будівництва; по-друге, це дуже віддаляє нас від цивілізації.

Я вважаю, що велосмуга на дорозі повинна бути відділена від авто передовсім у головах водіїв авто. Якщо відділити її в натурі, то це означає визнати, що велосипедист – це таке собі звірятко, яке треба захищати, як це роблять сітками на автобанах і мостами для звірів через автобан.

На Коперніка велосмуга захищена бордюром, бо це контрасмуга – рух велосипедиста проти руху механічного транспорту. Це загальноприйнята норма для країн з розвинутою велоінфраструктурою. Але вони рідко відділяють велосмугу від смуги попутного автотранспорту. Відділяють, коли це є контрасмуга або коли поруч з автодорогою йде подвійна велодоріжка в дві сторони руху. Це зрозуміло. Якщо ж велодоріжка поза межами дороги, то вона автоматично відділена від автотранспорту або травником, або деревами, або паркувальною зоною. Не думаю, що нам треба щось вигадувати інше.

Чому так і не з’явилися велодоріжки на вулицях: Городоцькій (район Мотозаводу), Науковій, Стрийській, Кульпарківській, Чорновола, Хмельницького і ледве доробили Липинського? Мер обіцяв, що всі вулиці які капітально ремонтуються, будуть мати велодоріжки та тротуари, а вийшло що зробили тільки дорогу. Чому так?

Відставання по тих вулицях, які Ви назвали, пов’язане з недофінансуванням з боку Кабінету Міністрів. Коли на Євро-2012 Київ гарантував Львову 500 мільйонів гривень на дороги, бралося до уваги, що за ці гроші можна збудувати не тільки проїжджу частину, але й тротуари і велодоріжки. На жаль, уряд профінансував лише половину.

Місто не відмовляється від своїх планів. Але треба шукати інші джерела фінансування. Ми їх знаходимо. Наприклад, до літа 2013 року буде збудовано велодоріжку на Стрийській-Науковій і на Липинського. Це буде якісний проект, на нього є гроші. На Стрийській вже відновилися роботи.

До кого можна звернутися стосовного того, щоб на проїжджій частині розвернули люки? І щоб це дійсно зробили. На це не потрібні кошти: просто розвернути прорізи проти руху, щоб колесо не потрапляло в них.

Я стежу за тим, щоб на велодоріжках дощоприймачі мали отвори впоперек руху. Є один дуже небезпечний дощоприймач на велосмузі на Зеленій (навпроти авторинку). Поки його не замінили, будьте обережні! Замінити його має «Онур», як і переробити весь цей неякісний шмат велодоріжки від Сихівського мосту до вул. Луганської.

На жаль, поки що не вирішилося питання з 250 мільйонами гривень, які Кабмін заборгував Львову за дороги, тому турецька фірма не має коштів на роботи.

Якщо Вас турбують люки на дорогах без велосмуг, то з цим треба звертатися до відповідних райадміністрацій. Розвернути прорізи не так уже просто. Це треба робити з рамою, бо сама решітка, розвернута на 90 градусів, рідко попаде в ту ж раму, навіть якщо вона квадратна. Відповідно, треба вирізати шматок асфальту, розвертати люк з рамою, потім це місце латати.

Чи не хоче Андрій Садовий наслідувати приклад мера Лондона Боріса Джонсона, який їздить на роботу на велосипеді чи на автобусі?

Думаю, що хоче. Але у нас поки що замало велодоріжок і виділених смуг для громадського транспорту. Власне, працюємо над тим, щоб створити такі умови, як в Лондоні, щоб мер Львова їздив на роботу не гірше, ніж мер Лондона.

Скільки відсотків робіт з запланованих на 2012 рік зроблено?

За два роки програми зроблено 20% від того, що було заплановано. Ми відстаємо, але чим більше зроблено велодоріжок, тим більше вони притягують гроші. Якщо у нас нічого немає, то не з’явиться жоден інвестор, але наші перші кроки привернули увагу і вже є пропозиції, легше знаходити інвестора, бо за свої кошти місто ніколи не збудує всі необхідні велодоріжки, бо це дуже амбітна програма. Те, що ми зробили допомогло залучити інвесторів, на кошти яких збудують велодоріжки на вулицях Стрийській та Липинського. Також планується залучити кошти інвесторів на будівництво центрального велокільця. Думаю, через 3-5 роки відставання від програми не буде взагалі, а будемо випереджати програму.

На вулиці Стрийській від Автовокзалу в напрямку міста перед Євро-2012 почали робити велодоріжку на газоні. Коли планують завершити цю велодоріжку?

У велодоріжки на Стрийській буде щасливе життя. Вона добудується дуже скоро. Влітку Ви вже по ній їздитимете. І не тільки по ній, а й по тій, що буде на вулиці Науковій. До речі, зараз на Стрийській вже відновили будівництво і роботи будуть іти дуже швидко. Якщо буде тепла погода, будівельники, можливо, до Нового року заасфальтують вже збудовані ділянки. Думаю, ця траекторія велодоріжки, яка вибрана, буде значно комфортніша для велосипедистів, ніж існуючий тротуар. Не забувайте, що на Стрийській велодоріжка в дві сторони руху, боюся, що на тротуарі вона не помістилася б.

Чим зумовлене відставання від «Програми першої стадії розвитку велосипедної мережі та відповідної вело інфраструктури у Львові у 2011-2019»? Чи міська рада буде реалізовувати іншу програму?

Ні, іншої програми не буде. Програма повинна бути гнучкою, бо місто не має достатньо коштів на таку амбітну програму. Повинні фінансувати держава, місто і інвестори. Ситуація у 2013 буде значно краща. Зобов’язання міськради виконуються в тому, що на кожній вулиці, яка реконструюється і на ній передбачена веломережа, велодоріжка збудована.

Перешкоди для велотранспорту створюють відкриті та в неналежному стані люки на дорогах, вибоїни та напливи, особливо при узбіччі, де і їздять роверами. Але чи наявність велодоріжки не змусить велосипедистів пересуватись ними і тільки ними, що обмежить свободу пересування. То чи потрібні нам велодоріжки?

Ми живемо за 100 км від тих міст, де люди не ставлять таких питань. Велодоріжка – це не тільки для велосипедиста, це надбання всього міста, вона змінює в місті значно більше, ніж можна собі уявити, в тому числі весь громадський простір. Не думаю, що треба обговорювати те, що вже було обговорено. Дороги повинні бути зроблені якісно, люки повинні бути закриті. У Львові і після Євро реконструйовано багато вулиць, серед яких вулиці з відповідною велоінфтраструктурою.

Довідка:

Олег Едвардович Шмід – позаштатний радник Львівського міського голови з питань розвитку велосипедної інфраструктури у м.Львові. Народився у Львові, освіту здобув у Національному університеті «Львівська політехніка», Львівському національному університеті ім. І.Франка. Працював інженером, журналістом, головним редактором. Автор роману «Павук» (1998). Захоплюється літературою, гірськими лижами, бадмінтоном та велосипедним спортом. Здійснив 13 велосипедних подорожей до Західної Європи.

Запитання та відповіді до Олега Шміда публікуються скорочено. Повний текст можна знайти за посиланням джерела інформації.

Висловлюємо свою подяку виданню zahid.net за можливість поставити відкриті запитання Олегу Шміду та прочитати відповіді онлайн.

інші цікаві матеріали

Асоціація велосипедистів Києва презентує звіт “Велохелп”, волонтерської ініціативи по допомозі постраждалим у велоДТП, за червень 2017 року Червень був доволі свіжим місяцем, часом навіть не

Опубліковано стратегічно важливий для Києва документ – проект велоконцепції, яка розроблялась за підтримки Асоціації велосипедистів Києва. «Концепцію розвитку велосипедної інфраструктури в місті Києві» оприлюднила Київська міська

Асоціація велосипедистів Києва продовжує публікувати дослідження “Розподіл бюджетних коштів на велосипедну інфраструктуру: досвід ЄС та пропозиції для України”. Цього разу герой нашої розповіді – Данія.