До 2020 року Франція хоче бачити 10% подорожей саме велосипедом – про це свідчить національний план дій, оприлюднений минулого тижня. Намагаючись збільшити кількість велоподорожей від теперішніх 3%, уряд затвердив „амбіційний”, як вони вважають, вело-план, який також має на меті зробити Францію пунктом призначення №1 для велотуристів.

31 сторінка цього документу – проект, який „ставить на меті забезпечити включення вело руху в усі національні програми”. Ось основні цілі плану:

– досягти частки у 10% подорожей велосипедом до 2020 року;

– стати пунктом призначення №1 для велотуристів;

– покращити інфраструктуру, зокрема, створити обов’язкові вело-гаражі нових конструкцій;

– створити велошляхи поза дорогою (так звані „зелені шляхи” – greenways), з 50% збільшення фінансування з держбюджету;

– впровадити „Правий поворот на червоне світло” для велосипедистів;

– збільшити щоденне використання велосипедів, зокрема, запровадивши податкові пільги для велосипедистів;

– поліпшити імідж велосипедистів у Франції через комунікаційні заходи, координовані на державному рівні;

– покращити поєднаність велосипедів та громадського транспорту, зокрема, запровадивши комбіновані квитки на громадський транспорт з велосипедом;

– зменшити крадіжки велосипедів через “bicycode” схему.

А де ж амбіції?

Але Асоціація французьких велосипедистів (The French Bicycle Users Association) вважає, що планам уряду не вистачає правильного бачення.

„Ми щасливі, що уряд нарешті прийняв офіційне рішення, але ми розчаровані його недостатньою амбіційністю”, – заявив речник організації.

У французькому місті Страсбург уже зараз 15% подорожей здійснюються велосипедом (sees 15% of trips taken by bicycle), а Брюссельська Хартія (‘Charter of Brussels’) Європейської федерації велосипедистів закликає до 15% вело-подорожей в усьому Євросоюзі. Наступні за вело-першістю у Франції міста – Гренобль та Нанте, де частка подорожей велосипедом складає 5-6% від загальної кількості подорожей. Тож варто запитати, чи не встановив уряд планку надто низько?

Водночас, Французька асоціація задоволена деякими пунктами плану, зокрема, партнерством уряду у маркуванні велосипедів з метою запобіганню крадіжок – це має бути втілено на рівні Євросоюзу, вважають в Асоціації.

Французька асоціація зелених велошляхів (French Greenways Association) заявила французькому виданню Le Moniteur: „Нарешті захоплюючий велотуризм визнано важливим”, підкресливши, що економічні наслідки все ще недооцінюються.

Час покаже, чи стануть французи велосипедною нацією, якою вони дуже хочуть бути.

А що у Києві?

Водночас, в Україні, а саме, в Києві, вело-плани достатньо амбіційні, але нам не вистачає бачення, як ці плани впроваджувати. Зокрема, у Стратегії розвитку Києва-2025 вказана така сама мета: частка велоподорожей, як для всієї Франції – 10% велоподорожей від загальної частки транспортних поїздок.

Але якщо у Франції пішли далі, і передбачили інші цілі (зокрема, створення вело-гаражів, “зелених шляхів” та системи запобігання крадіжкам велосипедів), у Києві про це навіть не думали. Генеральний план Києва, що його зараз розробляють, спираючись на Стратегію розвитку Києва, не передбачає жодних рішень та подальших дій, за допомогою яких можна досягти тих самих 10%. Адже 10% використання велотранспорту в усіх поїздках – це значний крок для початку. Для порівняння, у достатньо “велосипедизованій” Німеччині така частка складає 15-20%. Це означає, що для досягнення мети у 10% частки велотранспорту, Києву необхідно здійснити чимало заходів для створення та покращення велосипедної інфраструктури у місті.

Це мають бути не тільки заходи з реалізації “Програми з облаштування велосипедних доріжок у місті Києві”, якими передбачено створення 17 велосипедних маршрутів уздовж основних магістралей міста. Виконання тільки цієї програми недостатньо: за попередніми оцінками, впровадження програми підвищить використання велосипеду лише на 2-3%, а не на 10%, як цього прагне Стратегія.

Досягнути мети в 10% з нуля можливо, якщо обладнати видимою або невидимою велоінфраструктурою кожну вулицю, кожен провулок та прохід міста. Це не обов’язково мають бути відділені від доріг окремі велосипедні доріжки: на вулицях з меншим трафіком доцільно будувати велосипедні смуги поряд із дорогою, а на провулках та вулицях з низьким трафіком достатньо використати так звану «невізуальну велоінфраструктуру», покращивши якість асфальту та надавши велосипедистам пріоритет при проїзді такими вулицями (за допомогою спеціальних засобів вуличної інфраструктури, які уже дослідили та випробували у Європі, а з українських міст – у Львові). Створення візуальної та невізуальної велоінфраструктури передбачене у Стратегії розвитку Києва, але наразі не враховане в інших містопланувальних документах, зокрема, у Генплані.

Також у Стратегії розвитку Києва затверджене виконання проекту пілотної велоінфраструктури у Дарницькому районі (умовна назва – проект «Старт»). Проект передбачає облаштування Дарницького району велоінфраструктурою таким чином, щоб кожна вулиця та кожен провулок був придатний для безпечного та зручного проїзду велосипедиста. Однією з цілей цього проекту є навчитися проектувати та будувати якісну велоінфраструктуру на прикладі одного району міста, тому він має бути впроваджений до 2015 року.

Усупереч Стратегії розвитку Києва, у проекті Генерального плану цей проект не передбачений у жодній частині: ні в текстовій, ні в графічній.

Повертаючись до досягнення мети 10% велосипедизації, зауважимо, що впровадження проекту пілотної велоінфраструктури у Дарницькому районі додасть, за попередніми оцінками, максимум 2% велосипедистів, і це будуть велосипедисти тільки в Дарницькому районі.

Також у Стратегії розвитку Києва до 2025 року передбачені інші заходи з розвитку велотранспорту, які мають збільшити часту велосипедних поїздок до 10% у 2025 році. Йдеться, зокрема, про створення перехоплюючих велопарковок на транспортних вузлах, вулиць з пріоритетом проїзду велосипедистів, інтеграцію велотранспорту у систему громадського транспорту (можливість перевезення велосипедів та зручні пересадки) тощо.

За умови виконання усіх передбачених Стратегією заходів, збільшити частку використання велосипедів у місті до 10% можливо.

Таким чином, врахування розвитку велоінфраструктури (пілотного району до 2015 року та усього Києва до 2025 року) необхідне у Генеральному плані міста до 2025 року, адже мова йде про деякі, значні або незначні, зміни у плануванні вулиць, при плануванні їхньої реконструкції, при створенні паспортів вулиць та площ.

Зміна частки використання транспорту у 10% (зменшення використання авто на 8%, збільшення використання велосипеда на 10%) – це значна зміна у міському плануванні, яка обов’язково потребує врахування у Генеральному плані.

Асоціація велосипедистів Києва надіслала листа з роз’ясненнями до Інституту Генплану два тижні тому, але досі відповіді не отримала. Про відповідь проінформуємо.

Автор статті “Національний план вело-дій Франції”: Джуліан Фергюсон, 01.02.2012

Переклад та порівняння з Києвом: Ірина Бондаренко

інші цікаві матеріали

Створений у 2017 році Клуб велобізнесу – це прозорий спосіб підтримати розвиток велосипедного транспорту, яким займається Асоціація велосипедистів Києва.   АВК продовжує серію публікацій про

Сьогодні, 17 жовтня, на церемонії нагородження конкурсу “Велопрацедавець року 2017”, який проводить серед київських роботодавців Асоціація велосипедистів Києва, стало відомо компанію-переможця. Велопрацедавцем 2017 стала юридична

Як у країнах Європейського Союзу заохочують їздити велосипедом на роботу? Асоціація велосипедистів Києва продовжує публікувати дослідження “Розподіл бюджетних коштів на велосипедну інфраструктуру: досвід ЄС та