Створення міського велопрокату у Києві приречене на провал без першочергового облаштування безпечної та якісної велоінфраструктури: велодоріжок, велосмуг, “спільного простору” тощо. Саме безпека та швидкість проїзду велосипедом по місту мають бути пріоритетами при розвитку велотранспортної системи, а привабливість та промоція велосипеду має сенс лише після впровадження цих заходів. Тож говорити про створення велопрокату у Києві передчасно щонайменше на 10 років.

“Громадський велосипед має перспективу, тільки якщо наявна якась базова інфраструктура – Вашингтон активно робив велосмуги, велодоріжки, велостоянки, пристосування громадського транспорту до велосипедів і інші подібні речі протягом останніх 20 років, а велопрокат відкрив тільки рік тому. І велопрокат цей став успішним. Якби вони відкрили його 20 років тому, це був би провал”, – зауважує велосипедист Віктор Загреба, який зараз перебуває у Вашингтоні.

“Прагнення розпочати будувати велоінфраструктуру в Києві дуже правильне і своєчасне. Але починати його потрібно з базових речей: безпечних і зручних велодоріжок та велосмуг. Велопрокатом же без цього ніхто не буде користуватися – бо нема де їздити, а по дорозі їздити страшно”, – каже активістка Асоціації велосипедистів Києва Ірина Бондаренко.

Нагадаємо, 2 грудня голова Київської міської державної адміністрації Олександр Попов під час зустрічі з мером Вашингтона Вінсентом Греєм заявив, що досвід міських велопрокатів надзвичайно цікавий для Києва.

інші цікаві матеріали

Ми запитали у членів та волонтерів Асоціації велосипедистів Києва, чому вони приєднуються до нас і що їм це дає. У 2018 році наша велосипедна спільнота

Громадська організація «Асоціація велосипедистів Києва» розробила за участю місцевих мешканців і самоуправління велоконцепції для 5 об’єднаних територіальних громад у Житомирській, Вінницькій, Чернігівській і Полтавській областях.

Перші в історії державні стандарти України з велоінфраструктури розробив Державний дорожній науково-дослідний інститут на замовлення Асоціації велосипедистів Києва за підтримки ULEAD з Європою. ДСТУ «Планування