Багато хто з нас, проходячи ввечері неосвітленою вулицею і спотикаючись об ями на асфальті, починає лаяти усіх навколо починаючи від двірника, котрий не підмів недопалки з тротуару і закінчуючи Президентом, який припустив оцей бардак в країні. Трапляється це через те, що вони відокремлюють себе від держави, вважаючи що держава – це дещо абстрактне, щось, що винне громадянам, оскільки громадяни сплачують податки. До певної міри це так, але громадянин відрізняється від просто платника податків тим, що має право і обов’язок направляти діяльність державного апарату на суспільне і в тому числі своє благо. Якщо ж він цього не робить, то несе частку відповідальності за той безлад, який його оточує.

Певний час тому я теж влітав колесами у відкриті люки і ями на дорогах, ходив навпомацки по темних подвір’ях і чекав, що трапиться диво і після чергових виборів все само по собі стане прекрасно. Природно що, дива не відбулося і я вирішив самостійно навести порядок!

Після нетривалого вивчення інтернетів та законів я придбав на пошті паку конвертів і стос паперу. Застосувавши на практиці отримані знання, я в короткі строки досяг того, що державні службовці замінили зіпсовані вандалами дорожні знаки, залатали дірки в асфальті, виплатили мені страховку, ПДВ, котрий страхова намагалася притаїти і пеню за затримку з виплатою. Звичайно, це не ті досягнення, за які дають медаль, але починати треба з малого і не чекати, що «прилетит вдруг волшебник». Насправді аркуш паперу і конверт – мало не наймогутніша зброя в арсеналі громадського активіста. Але як і кожну зброю її треба вміти використовувати правильно.

Тож, ближче до справи.

Чого я, власне, прагну від вас? Я хочу, щоб кожен з вас, читачів, взяв в руки ручку, папір і конверт і написав листа до відповідної інстанції з переліком того, що конкретно вам не подобається в навколишній обстановці. Це нескладно і не займає багато часу. Я розповім свої історії успіху і висновки, котрі я зробив. Ну і ще деякі поради, які мені допомогли досягнути поставлених цілей.

Для початку, юридичний бік питання.

Про існування Конституції вам, напевно, розповідали в школі. Якщо у вас не залишилося подарункової книжечки, то ознайомитися з цим щонайважливішим документом можна на сайті rada.gov.ua. Серед інших цікавих і корисних відомостей про устрій нашої з вами держави там є стаття 40, якою ми і скористаємося для покращення життя:

Стаття  40.  Усі  мають  право  направляти  індивідуальні  чи колективні письмові звернення або особисто звертатися  до  органів державної влади, органів місцевого самоврядування та  посадових  і службових осіб цих органів, що зобов’язані розглянути звернення  і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Другий важливий документ називається Закон України «Про звернення громадян». Він описує порядок застосування вищенаведеної статті Конституції і також доступний на сайті rada.gov.ua. Закон невеликий – усього 29 статей. Можете на дозвіллі прочитати його увесь. Поки для початку, скажу, що закон дає вам право звертатися в будь-які органи влади практично з будь-якими питаннями, що турбують вас, як в письмовому вигляді, так і усно. Можна писати як українською так і російською мовами.  Ваш лист зобов’язані будуть розглянути і протягом місяця дати зрозумілу відповідь по суті вашого питання або зауваження. Цим правом ми і скористаємося.

У відповідності до закону «Про звернення громадян», автор письмового звернення обов’язково повинен повідомити своє прізвище, ім’я та по-батькові, фактичну адресу проживання та скріпити звернення особистим підписом. Звернення, в яких ці атрибути не вказані, вказані нерозбірливо, не повністю або не відповідають дійсності вважаються анонімними і розгляду не підлягають. Також буде корисно вказати свій номер телефону – раптом адресати листа захочуть щось уточнити по справі без зайвої писанини, в робочому, як то кажуть, порядку.

Крім безпосередньо законів є ще певні негласні правила та поради. Ними можна користуватися, а можна і ні – це особиста справа кожного. Отже самі правила:

1.Чітко формулюйте головну вимогу листа.

Чиновники – великі майстри відписок тобто відповідей, в яких на цілий аркуш розписана усяка фігня, а по справі не сказано нічого. Тому чітко формулюйте дію, яку очікуєте від адресата листа. Фраза «прошу вжити заходів» – приклад того, як не треба писати. Якщо ваш лист – запит, так і пишіть «Прошу повідомити мені такі-от відомості». Якщо хочете, щоб спиляли сухе дерево, так і формулюйте завдання «Прошу спиляти сухе дерево біля будинку ХХ по вул. ХХХХ» і аж ніяк не «Прошу повідомити, хто пиляє дерева», бо вам повідомлять і по всьому. Тільки в цьому випадку бездіяльність владного органа по суті справи можна буде надійно довести. Інакше – є звернення, є відповідь на нього, формально вимоги закону виконані, а по суті справа не вирішена.

2.Направляйте звернення адресно.

Найкраще писати в ту установу, котра відповідає за проблемне питання, і в той територіальний орган, де воно виникло. Тільки в тих випадках, коли не зрозуміла територіальна підлеглість або підвідомчість, або ви скаржитеся на бездіяльність по вашому попередньому листу – в вищу інстанцію.  Якщо киянин направить Президентові України вимогу ліквідувати стихійне звалище у вас в дворі, Президент, навіть якщо дуже захоче вам допомогти, не приїде до вас з лопатою, по-перше, тому, що має інші обов’язки, які не може передовірити нікому, по-друге, через те, що кожну справу в державі має робити той, кому це належить за посадою. Інакше утвориться безлад. Лист навіть не ляже йому на стіл, бо в роботі з подібними листами існує стандартний порядок. Чиновники з Адміністрації Президента мають доручення переправити такого роду звернення в КМДА, звідти в районну адміністрацію, звідти – в ЖЕК, на балансі якого знаходиться ваше подвір’я і, нарешті, до бригадира сміттярів, який, власне, і повинен перейматися такими питаннями. Тобто справа не буде зроблена ані швидше ані якісніше. Навпаки, допоки лист мандруватиме по інстанціях, сміття лежатиме. Ну і нарешті, коли воно буде прибране, начальник ЖЕКу відзвітує в РДА, та – в мерію, мерія – в АП, мовляв доручення виконано, проблема вирішена. Користі від цих листів немає жодної, просто такий порядок. Але десятки людей писатимуть ці відповіді, реєструватимуть їх в журналах, підшиватимуть в архівні справи, замість того, щоб робити щось корисне.

3.Не принижуйтеся.

Ми, громадяни своєї країни, маємо чіткі права і обов’язки. Ми будемо не благати владу дотримуватися законів, а вимагати цього з гордо піднятою головою.

4.Не соромтеся

Ви взялися за благородну справу – доводити до ладу місто, в якому живете і в якому житимуть ваші діти. Ви бачите недолік в роботі певного відомства і вимагаєте його усунути. Такого роду вимога називається скаргою. Може у вас з дитячого садочка залишилося негативне відношення до цього слова, але насправді чиновники мають дякувати вам за те, що допомагаєте їм наглядати за підвідомчою ділянкою.

Не дякують? І біс з ними! Подякуйте собі самі від імені тих,  хто не провалився в люк, що його закрили після вашого листа.

5.Ваші листи читають живі люди. Пишіть для людей.

Ви можете скачати з Інтернету шаблони скарг і претензій, вставити замість прочерків свою адресу і суть питання. Але такий лист не викличе особливого інтересу чиновників і вам відповідатимуть таким же шаблоном. Напишіть своїми словами і живою мовою суть проблеми. Так, ніби ви розповідаєте про неї знайомим. Але в межах пристойного, природно. Треба, щоб у людини, яка читає листа, з’явилося бажання допомогти вам.

6.Не піддавайтеся емоціям.

Листи чиновникам треба писати з холодною головою і без зайвого негативу. Треба викласти суть проблеми, шляхи її вирішення, які ви вбачаєте, можливо, додаткову інформацію, яку вважаєте необхідною. Чиновнику ні до чого ваші особисті емоції. Зосереджуйтеся на об’єктивному боці справи. Також впирайте не тільки на те, що вже відбулося, а і на те, що може трапитися в майбутньому. Наприклад, якщо ви підвернули ногу на неосвітлених сходах, вказуйте, що наступна жертва може скрутити собі шию.

7.Звертайтеся до чиновників як правило тільки письмово.

Закон, звичайно, передбачає і усні звернення, але сила паперу перевищує розмови в сотні разів. Чому? Тому, що в кожної пристойної установи набагато більше справ, ніж може охопити найдосконаліша людська пам’ять, причому кожну справу ведуть, як правило, декілька осіб. Таким чином, якщо ви прийдете на особистий прийом до начальника установи, викладете йому свою справу і переконаєте допомогти вам, він не матиме іншого вибору, ніж записати ваше звернення і далі працювати з ним так, якби це був лист. Але при цьому він може щось впустити чи переплутати, нарешті навмисне перекрутити. Для того, щоб ефективно спілкуватися з людьми у кабінетах, вам потрібно в письмовій формі викласти ваші скарги, підписати листа і зареєструвати його в канцелярії чи загальному відділі. Можна відправити поштою. Якщо фінансовий бік не особливо критичний або питання, підняте в листі, вдається вам особливо важливим, краще відправити рекомендованого листа. Листи діляться на прості, рекомендовані (вручаються адресатові під розписку), рекомендовані з повідомленням про доставку і рекомендовані з повідомленням про доставку і описом вкладення. Останній варіант – на випадок, якщо ви докладаєте до листа документи, відсутність яких поставить під сумнів ваше право на позитивний розгляд справи. На моїй практиці один лист з 20 сторінок з повідомленням про доставку обходився десь в 12 гривень, рекомендований (до 3 арк.)  – 2,5 грн, простий (до 3 арк.) – 1,5 грн.

8.Якщо користуєтеся «гарячою лінією»…

…попросіть, щоб її оператор прочитав вам ваше звернення, як він його записав і, якщо, суть справи викладена неточно або наявні фактичні помилки, вимагайте, щоб вони були виправлені. Це стосується також різноманітних екстрених служб, call-центру КМДА тощо. Оператори – живі люди, можуть відволіктися, не те почути, серед ночі – закуняти, тому ситуація, коли адресу проживання заявника плутають з адресою проблемного місця або Червоноармійську, Червоногвардійську, Червонозаводську, Червонопартизанську, Червонопільську, Червонопрапорну, Червоноткацьку, Червонофлотську вулиці між собою в будь-якій комбінації – не рідкість. Це не жарт, усі такі вулиці справді є в Києві, більше того, у половини з них є однойменні провулки.

9.Працюйте зі своїм листом далі, будьте наполегливим

Відправивши листа по важливому для вас питанню не залишайте справу так. За кілька діб, коли лист буде доставлений за адресою, зателефонуйте до установи, в яку писали, і запитайте, під яким вхідним номером зареєстрований ваш лист і до кого відправлений на виконання. Перетелефонуйте виконавцеві, спитайте, чи не потрібна додаткова інформація або інша допомога, щоб швидше вирішити справу. Нехай він знає, що ви не закинули справу і можна не сподіватися здихатися клопоту, протримавши вашого листа місяць і написавши пусту відписку.

10.Один лист – одне питання

Навіть якщо ви маєте два або більше пов’язаних питання до одного відомства, краще написати два різних листи і в кожному поставити одне питання чи одну вимогу. Справа в тім, що лист в діловому листуванні є неділимою одиницею документообігу. Йому присвоюють один вхідний номер, направляють в один підрозділ, і один раз опрацьовують. Якщо ж в листі піднято декілька питань, то опрацювання зводиться до вирішення найпростішого і найнікчемнішого питання, в той час як важливі залишаться без розгляду.

Проте можна декілька листів для економії відправити в одному конверті.

11.Посилання на нормативні акти

Вкрай бажано в своєму листі вказувати, які саме норми/закони/акти/правила були порушені. По-перше тому, що задовольнянню підлягають тільки законні вимоги, по-друге в такий спосіб ви показуєте, що знаєте закони та порядки і на полові вас обдурити не вийде. Тобто яма на дорозі в офіційних листах називається «невідповідність дорожнього покриття нормам ДСТУ 3587-97». Чим більше доречних посилань на закони, укази і розпорядження,тим менше у чиновників буде бажання відсунути вашого листа на безрік.

12.Стислість – сестра таланту

Найкраще вмістити свою скаргу/пропозицію/заяву на одну сторінку друкованого тексту. «Лити воду» не треба. Ви не у видавництві і за зайві знаки вам не доплатять.

Нота оптимізму

Якщо вас злякали попередні абзаци своєю бюрократичністю і вам здається, що звернення до відомств не дадуть жодного ефекту, то ви просто неправильно налаштовані. Це працює! Спробуйте добитися малого. Для початку, відправте листа з вимогою залатати асфальт у дворі, відремонтувати світлофор, встановити дорожні знаки, замінити лампочку в ліхтарі. Ви побачите, що при мінімумі видатків буде максимум ефекту. Я пройшов цей шлях і вже доволі впевнено відчуваю себе в листуванні з чиновниками. В мене є дві течки: Win и TODO. Документи з останньої повільно, але впевнено пересуваються в першу.

В решті решт ви нічого не втрачаєте, крім папірця, конверта та марки. Вас ніхто не лаятиме і не битиме. Якщо ви помилитеся відомством і з’ясується, що вашою проблемою займається інша установа, то ваш лист зобов’язані переслати відповідальним, а вам надіслати листа з повідомленням, що ваше звернення перенаправлене.

Історії успіху

Покажу на своїх прикладах, як все відбувається.

Історія 1. Заміна зіпсованого знаку.

На розв’язці коло жулянського шляхопроводу вандали замалювали чорною фарбою дорожній знак таким чином, що стало незрозуміло, чи дозволяє він рух тільки прямо, або прямо та ліворуч. Раніше в тому місці можна було повертати ліворуч, а після псування знаку з’явився не ілюзорний шанс потрапити на протокол за порушення вимог знаку. Виконувати вимоги об’єктів, схожих на дорожні знаки необов’язково, але чи треба вам зайвий раз ходити до суду? Я написав листа в управління ДАІ з вимогою замінити знак. Ось текст звернення:


Начальнику Управління
ДАІ ГУ МВС України в м. Києві
Україна, 01030, м.Київ
вул.Хмельницького, 54
Сайгака Михайла Володимировича
Україна, 00000
м. Київ, вул ХХХХХХХ буд N, кв NN
тел. (0NN)NNN-NN-NN

ЗВЕРНЕННЯ

16/07/2010 я повертав з жулянського шляхопроводу в напрямку аеропорту «Жуляни» та помітив, що на перехресті з вул. Шевченка замальовано чорною фарбою знак 4.1 (рух прямо) або 4.5 (рух прямо або ліворуч).

Внаслідок пошкодження знаку стає неможливо визначити чи дозволяється повернути ліворуч на даному перехресті.

Прошу вжити заходів щодо відновлення дорожнього знака на вказаному перехресті.

Ділянка карти з позначенням місця встановлення знака додається.

схема перехрестя

З повагою,

Сайгак М.В. 16/07/2010


Як бачите, не складає особливого клопоту написати такого листа і відправити його поштою. Не дивлячись на явну кострубатість самого листа і відсутність посилань на закони, протягом 10 днів знак замінили, а мені надіслали листа у відповідь, в якому відзвітували про вчинені дії. Доречі, пізніше я довідався, що знаками і іншими технічними засобами організації дорожнього руху в Києві завідує КП «Київдорсервіс».

Історія 2. Ремонт дороги.

На одному перехресті з’явилися такі ями, що без джипа не проїхати. Я знайшов стандарт на дорожне покриття (ДСТУ 3587-97) і написав листа в Автодор з проханням відремонтувати дорогу. За тиждень дорога була відремонтована, а мені прийшов лист з підтвердженням з Автодору.

Ось текст цього листа:


Державної служби автомобільних доріг України
Служби автомобільних доріг у Київській області
03151, м. Київ, вул. Народного ополчення, 3а
Сайгака Михайла Володимировича
Вул. ХХХХХХ буд N, кв NN
м. Київ, Україна 0000

ЗВЕРНЕННЯ

Прошу привести до вимог ДСТУ 3587-97 ділянку дороги на перехресті проспекту Академіка Паладіна м. Київ та вул. Пономарьова смт. Коцюбинське. На цьому перехресті утворилося 2 ями діаметром близько 40 см та глибиною 10-15 см, а також залагодити пошкодження дорожнього покриття діаметром 30см та глибиною 15см на вул. Пономарьова. Пошкодження знаходиться на правій полосі в напрямку проспекту Академіка Паладіна на відстані 20метрів від перехрестя проспекту Академіка Паладіна м. Київ та вул. Пономарьова смт. Коцюбинське.

Пошкодженні ділянки створюють небезпеку для руху транспортних засобів.

Розташування пошкоджень дорожнього покриття показано на схемі:

З повагою,

Сайгак Михайло Володимирович 30.06.2010


Історія 3. Світлофори.

Світлофори ламаються доволі часто. Але чомусь мало хто робить хоч щось, щоб вони знову запрацювали. А треба лише зателефонувати черговому і повідомити про проблему. Я так роблю доволі часто. Протягом дня світлофори ремонтують. Листи не пишу. Паперовій пошті не вистачає оперативності. Телефон чергового по світлофорам (044)594-22-32. Запишіть його собі на мобільний телефон і принагідно обов’язково користуйтеся.

Корисні посилання та адреси.

Всі посилання відкриваються в новому вікні.

Нормативні акти шукати тут:
Rada.gov.ua, search.ligazakon.ua

Автодор в Київській обл.:
http://www.ukravtodor.gov.ua/clients/ukrautodor.nsf/0/3808CB6979D640D5C2257241003779D6
Листа можна продублювати дзвінком черговому.

ДАІ м. Києва і не тільки:
http://sai.gov.ua/pages.shtml?id=22

Київська влада.
http://kmv.gov.ua/roads.asp тут можна залишити заявку на ремонт дороги on-line. Заявку краще все ж-таки продублювати рекомендованим листом в Київавтодор.

Інші адреси, я думаю, ви зможете знайти і самостійно. Розпочніть з оцих. 🙂

інші цікаві матеріали

Асоціація велосипедистів Києва презентує звіт “Велохелп”, волонтерської ініціативи по допомозі постраждалим у велоДТП, за червень 2017 року Червень був доволі свіжим місяцем, часом навіть не

Опубліковано стратегічно важливий для Києва документ – проект велоконцепції, яка розроблялась за підтримки Асоціації велосипедистів Києва. «Концепцію розвитку велосипедної інфраструктури в місті Києві» оприлюднила Київська міська

Асоціація велосипедистів Києва продовжує публікувати дослідження “Розподіл бюджетних коштів на велосипедну інфраструктуру: досвід ЄС та пропозиції для України”. Цього разу герой нашої розповіді – Данія.